У «Цуманській пущі» розповіли, як святкували Великдень на Поліссі

15 Квітня 2017, 10:20
2877 Джерело: https://www.facebook.com/npptsuman/photos/pcb.2177467999144294/2177467672477660/?type=3&theater;

Як христосувалися, гралися крашанками, чому треба давати нюхати паску худобі та не можна виходити у перший день Великодня з дому – читайте про ці та ще ряд цікавий деталей святкування Пасхи у нашому краї.

Звичаї святкування найбільшого свята усіх християн опублікував на сторінці у Facebook Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща» з посиланням на працю О.Кондратовича «Народний календар Волинського Полісся» .

Дещо притомлені, але окрилені й щасливі поверталися після Всеношної родини додому. Та не поспішали зайти до хати. В урочистому мовчанні чекали, поки батько зі свяченою паскою тричі обійде господу, інші приміщення, навідається до худоби. Це означало «іти христосуватися», або «воскресатися» (як у селі Ворокомлі).

Радість від усвідомлення Світлого Господнього Воскресіння та безсмертя власної душі переповнює душу, і кожному хочеться розділити цю радість з усім сущим на землі. Водночас не забувалось і про матеріальне.

Фаринківський господар давав нюхати паску корові. Це мало допомогти перебігу тільності, а також забезпечити успішне розтелення. Тут дуже вірять у магічну силу цього ритуального хліба, хазяйки спеціально залишають кусник свяченої паски та при потребі дають молочниці з’їсти. Свято продовжувалось і за столом. Запалювали свічку, молилися, батько тричі проголошував: «Христос воскрес!» І родина тричі дружно відповідала: «Воістину воскрес!». Розговлялися свяченими яєчками, паскою. Далі кожен налягав на те, що найбільше йому смакувало.


 

«На перший день Великодня у Ворокомлі, - говорить Єва Іванівна Денисюк, 1930 року народження - всі глядеть свеї доми, нікуди не ходять». Глядіти своєї домівки, не ходити по сусідах було неписаним правилом повсюдно на Поліссі. Перший день Пасхи - це ніби пережиття того, що сталося в Єрусалимі. Другого дня заміжні дочки та сини, що відділилися, «ішли в гости до матира, несли паску». Насправді йшли в гостину до батьків, проте ці гостини мають назву «йти в гости до матира». Отже, Другий день Великодня посвячувався Матері і був своєрідним Днем матері, хоча так його ніхто не поіменовував.

На другий день Пасхи після церковної служби повсюдно відбувались масові гуляння молоді та дітей. Юнаки та дівчата найчастіше збиралися коло церкви. Піднімалися на дзвіницю, дзвонили у дзвони. Радісний великодній передзвін линув далеко за околиці сіл, йому назустріч малиново відгукувалися дзвони із храмів сусідніх населених пунктів.


 

Дзвінкоголоса дітвора заповнювала вулиці, затівала веселі ігри. Проте найпоширенішими були ігри з крашанками. Найперше ними «билися». То була парна гра. Двоє домовлялися, хто триматиме яєчко, а хто битиме. Спочатку випробовували міць носків. Серед гравців було чимало таких, хто досить точно визначав її, злегка постукуючи крашанкою об передні зуби. І от починалася гра. Один гравець тримав яєчко в долоні так, щоб доступним для удару був тільки носок, а другий носком свого бив. У кого він не витримав удару, повертав крашанку кушкою догори, і його супротивник наносив по ній удар. Якщо при цьому не витримало удару його яєчко, він бив кушкою.

Вигравав той, чия крашанка залишилася цілою з обох або хоча б з одного боку, і він забирав свій «трофей», який мав назву хрущик, хращ ,битуха, битка.

Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024