Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Коли герої не помирають: сьогодні 67 років з дня народження Маркіяна Бурака

12:34 12.01.2018
1441

Сьогодні 67 років з дня народження Маркіяна Бурака – вчителя-героя, який ціною власного життя врятував трьох своїх учнів.

Про це пишуть на сторінках видання «Знамениті і пам'ятні дати Ківерцівщини».

Маркіян Омельянович Бурак народився 12 січня 1951 року у місті Івано-Франківську в сім'ї службовця (батько був начальником ремонтно-будівельної контори міськхарчоторгу). Після закінчення школи у 1967 році, працював столяром на меблевій фабриці у рідному місті.

Любов до дітей покликала у Львівський інститут фізкультури, куди вступив на педагогічний факультет у 1968 році. Здобувши у 1972 році спеціальність викладача фізкультури і спорту, за направленням прибув на Волинь. Працював 4 роки вчителем фізкультури у Колківській школі Маневицького району, потім – у Ківерцівській СШ №4, Суській СШ Ківерцівського району.


15 останніх років вчителював у Муравищенській СШ цього ж району. Навчаючись у вузі, був членом збірної команди лижного двоборства «Буревісник» Львівської області. Неодноразово виступав за збірну РС «Буревісник». Мав ґрунтовну фахову підготовку. Був учасником усіх зльотів, районних змагань, а в багатьох випадках – й ініціатором їх проведення.

Надзвичайно скромний, чуйний до чужого горя, щирий, працелюбний, доброзичливий. Незважаючи на те, що виріс у місті, вмів робити будь-яку роботу, в тому числі й сільську. Треба щось зробити для району чи для школи – не було проблем. Безвідмовно допомагав усім, хто потребував допомоги – косив, орав, будував. Через те, мабуть, і мав багато друзів. 16 лютого 1998 році після тижневої хвороби вийшов на роботу, хоч лікарі і знайомі не радили цього робити, бо ще не зовсім одужав. Але сказав, що піде в школу, потім ще збирався щось допомогти сусідам.


Мав в цей день один урок. Але його уже не судилось провести... Ледве почалася велика перерва, четверо учнів (два – з п'ятого класу і два – з дев'ятого) вирішили піти до водойми, яка знаходиться неподалік від школи (на віддалі приблизно 350 метрів). Чому там опинилися діти? Зі слів учнів, комусь прийшла ідея «випробувати» лід. І тільки-но Ришкевич Дмитро (який загинув) ступив кілька кроків, як провалився. Інші діти хотіли його витягнути з води, але берег високий, крутий і було слизько, тому всі опинилися у воді.

На їх крик першим прибіг Маркіян Омелянович. Не задумуючись, кинувся у воду. Вдалося врятувати трьох... На цей час прибігла вчителька Ніща Л. І., голова профкому школи, яка по дорозі висмикнула якусь палицю. Зайшовши, скільки можна, у воду (плавати не вміє), намагалася допомогти. Кажуть, що вчитель в цей час винирнув ще раз і хотів якось виштовхнути хлопчика, дотягнутися до простягнутої палиці, але не вистачило сил – обоє раптом пішли під лід. В цей час принесли драбину, та було вже пізно. Більше на поверхні води не з'явилися. ...Зробили пліт і ще до приїзду водолазів підняли тіла.


Маркіян Омелянович не мав своїх дітей, всі школярі були йому як рідні, а для Ришкевича Дмитра став, як висловився хтось на траурному мітингу, другим, названим батьком у потойбічному світі. Поруч дві могили, де вчитель і учень спочивають вічним сном. За мужність і самовідданість у виявлені при рятуванні дітей Маркіян Бурак Указом Президента України посмертно нагородженний орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Вулиця у місті Ківерці, де він проживав, носить його ім’я. Таких сміливих людей у нашому районі, мабуть, більше і нема. Світлий образ Маркіяна Бурака не згасає з роками, а нестерпний біль втрати не полишає серця тих, хто знав цю добродушну людину. Він міг би йти на заслужений відпочинок. Та не судилося…





Коментарі
23 червня
Сьогодні
Вчора
21.06.2018
20.06.2018
19.06.2018
18.06.2018
17.06.2018
16.06.2018
15.06.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин