Прикордонник «Дантес»: історія захисника про бойові ротації, службу та порятунок побратимів

31 серпня 2026, 17:00

608

Сергій народився у родині військовослужбовців у Дрездені, виріс поблизу Луцька у Жидичині і понад двадцять років тому вже проходив строкову службу в прикордонних військах. За його плечима – успішна цивільна кар'єра у сфері будівництва, робота в компанії «Рудь» та пристрасть до фотографії. Проте з початком повномасштабної війни він знову одягнув однострій. Сьогодні воїн із позивним «Дантес» розповідає про бойові ротації, братерство та виклики під час порятунку бійців на лінії вогню.

Історію захисника опублікували на фейсбук-сторінці Західного регіонального управління Держприкордонслужби України.

Так у вересні 2024 року Сергій вирішив знову вдягнути військову форму.

«Я вже служив у прикордонниках, тому знав, що це за служба. Прийшов сам, пройшов ВЛК, оформив документи й 13 вересня долучився до підрозділу» – розповідає військовослужбовець.

Службу розпочав у прикордонній комендатурі швидкого реагування Волинського прикордонного загону. Під час першої ротації отримав позивний «Дантес». Спочатку хотів називатися «Фотограф» – через своє захоплення. Однак для радіозв’язку цей позивний виявився задовгим. Тож Сергій вирішив зробити його коротшим, взявши за основу перші літери свого імені та прізвища. Так і з’явився «Дантес».

Нині старший солдат служить кулеметником, і це вже третя ротація Сергія на передову.

Одним із найбільш пам’ятних для нього став вихід пізньої осені, коли підрозділу потрібно було облаштувати нові позиції. Військовослужбовці долали близько десяти кілометрів із важким спорядженням, лопатами, сокирами та пилками.

«Нам тоді, можна сказати, допомогла погода. Піднявся сильний вітер і пішов мокрий сніг – через це ворожі дрони не могли нормально працювати. Ми скористалися моментом, дійшли до точки та відразу почали вкопуватися. 32 дні провели в укриттях, утримуючи свої позиції. У таких умовах розумієш просту річ: хочеш вижити – працюй і не зупиняйся», – пригадує прикордонник

Найбільш карбувався в пам'яті Сергія епізод із порятунком двох поранених бійців ЗСУ, який він здійснив пліч-о-пліч із побратимом. Тоді, перебуваючи на позиції, «Дантес» раптово почув благання про допомогу. До їхнього укриття дістався повністю виснажений військовий – без зброї та бронежилета, із травмованою ногою та застряглими у спині осколками. Як з'ясувалося, після масованого обстрілу FPV-дронами й скидів боєць майже три дні самотужки повз до своїх.

Прикордонник затягнув пораненого до бліндажа, розрізав одяг, промив рани та надав домедичну допомогу. За допомогою «Starlink» і телефона бійця вдалося зв’язатися з командуванням та організувати евакуацію. Планували вивезти пораненого транспортом, який мав прибути на позицію за провізією.

Але того вечора прикордонники почули неподалік поодинокі автоматні постріли. Здавалося, хтось намагався подати сигнал про допомогу. «Дантес» із побратимом негайно рушили на пошуки. У суцільній темряві, прочісуючи високу траву майже за кілометр від власного укриття, вони виявили ще одного пораненого воїна. Чоловік був крайньо виснажений і вже не міг зробити жодного кроку. Прикордонники допомогли транспортувати обох бійців до дороги для передачі евакуаційній бригаді, яка оперативно доправила їх до шпиталю.

До бойової роботи Сергій готувався поступово. Відновлював навички поводження зі зброєю, проходив вогневу підготовку, відпрацьовував надання домедичної допомоги та накладання турнікетів.

Сьогодні, маючи за плечима бойовий досвід, прикордонник звертається і до тих, хто лише замислюється над військовою службою.

«Багато хто з тих, хто зараз служить, раніше навіть зброї в руках не тримав. Але всьому можна навчитися. Кожен хоче захистити свою сім’ю. Щоб ті, хто зараз виконує завдання, могли відпочити та пройти ротацію, потрібні люди. Дрони – це важливо, але кінцевий результат роблять саме люди», – говорить «Дантес».

Контакти Волнського прикордонного загону: Луцьк, вулиця Стрілецька, 6. +380 96 905 1301 у робочі дні з 8:00 до 17:00..