Пісня об'єднує Схід і Захід: як у Ківерцях зустрічали гурт з Донбасу. ВІДЕО
-
-
>
-
>
-
>
4278
У Ківерцях зустрічали гурт із Донбасу.
Українське коріння в східних регіонах не менш потужне, ніж на заході – це підтверджує співочий коллектив із Волновахи. Виконавці-аматори збирають власний репертуар по селах Донеччини, де люди поважного віку ще пам'ятають старовинні пісні, про це йдеться в сюжеті ТСН.
Читайте також: Схід та Захід разом: зустріч аматорських колективів з Ківерець та Волновахи
Ніні Власівні майже 82, погуляти на власному весіллі так і не довелося – з чоловіком одружувалися скромно, натомість на чужих весіллях свого часу наспівалася від душі. Вона читає ледь-ледь, післявоєнні три класи – уся її грамота, але пам’ять має феноменальну. Для дослідниці українського фольклору ця жінка – справжній скарб. Секрет ясного розуму, каже бабця, простий: на сотнях весіль та поминок – ані краплі оковитої.
«Спокон віків не пила, не п’ю і не буду пить», – каже Ніна Полухіна.
Співачка Надія Бугайчук з Волині, в її хаті досі зберігають вбрання, у якому сто років тому предки йшли під вінець.
«Камізейка по-колишньому. От, сестра, от наші ще є, нам усім вона пошила. А то плюшеві піджачки колишні, то ми з комори позабирали, у кого понаходили», – розповідає жінка.
Місити тісто на весільний коровай треба було саме в такий свитці, а приправляти спеціальними піснями.
«І скільки могтиму, скільки буду співати з своєю Василівною», – каже народна співачка Ольга Свердюк.
Здається, що ці жінки – сусідки. Насправді ж між будинками бабусь півтори тисячі кілометрів. Надія й Ольга безвиїзно живуть у Домашеві на Волині, а баба Ніна жодного разу не полишала рідного села Вільне на Донеччині. Але Схід і Захід поміряють голосами і почують одне одного – гурт з Донбасу їде на Волинь. Тут у містечку Ківерці гурт «Толока» при повному параді зустрічає гостей.
Жінки радо спілкуються про народний одяг і пісні. За мотивами вишивок, кажуть, можна читати географію України, так само видає походження спів, його ритм і мелодика. Для того, щоб почути спільний спів колективів із Волині та Донбасу, їх привезли до Луцького замку – це надихаюче красиво, а також знаково. І спільна пісенна українська душа довела, що нікуди не дівається століттями – той самий глибинний код, який зшиває схід та захід, в унісон, без жодної фальші.
