У Цуманській пущі відбувся дводенний піший похід «Сніготопка»
-
-
>
-
>
-
>
1834
Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща» організував дводенний зимовий піший екопохід під назвою «Сніготопка».
Про це повідомляється на сторінці парку «Цуманська пуща» у Facebook.
Похід відбувся 26-27 січня. Захід приурочений до Всесвітнього дня водно-болотних угідь. Його мета – це популяризація екотуризму на території національного парку та привернення уваги громадськості до цінності водно-болотних угідь, та їхньої естетичної привабливості.
Взяти участь у зимовому поході зголосились як бувалі туристи, так і люди, для яких це був перший похідний досвід. 14 учасників з Луцька, Рівного, Костополя, Березного та Києва подолали близько 50 км пішки (26 км в перший день та 23 км в другий) по маршруту: станція «Цумань» – смт Цумань – с. Башлики – ур. Гребельки – ур. Гайсин – ур. Живоронь – с. Городище – ур. Майдан – ур. Вілька Котівська – с. Дерно.(Ківерцівський р-н, Волинська обл.).
Перша ділянка маршруту протяжністю 7 км проходила по слідам останньої розібраної вузькоколійної дороги в Ківерцівському районі, яка сполучала смт Цумань та станцію «Цумань» в селі Кадище. Її розібрали в 2001 році і довгий рівний насип поступово заріс чагарниками та підіском, чітко його можна прослідкувати лише взимку. Далі зупинка в смт Цумань для чаювання та огляду колишнього костелу Святого Аргентінуса 1936 року та Свято-Покровської церкви 1843 року.
Приємно вразили мальовничі пейзажі та рельєф надзаплавних борових терас лівого берегу річки Путилівки на ділянці між селищем Цумань та селом Башлики.
Наступний об’єкт на маршруті – урочище Гребельки. Це каскад ставків посеред лісу біля села Мощаниця, побудованих ще в часи, коли цими землями володіли князі Радзивілли.
Далі група рушила в сторону села Городище. Ліси між селами Карпилівка та Городище заболочені. Саме тут, посеред важкопрохідних ділянок непогано зберіглись земляні укріплення австро-угорські фронтової лінії оборони часів Першої світової війни. Пройтись по цим місцях можливо лише взимку, коли болота замерзають. Учасники без проблем подолали водно-болотний челендж – рух по пересічній місцевості по купинах із глибокими канальцями між ними.
На другий день, головними об’єктами на маршруті були Городищенські дуби віком понад 500 років, які є ботанічною пам’яткою природи місцевого значення, а також мальовничі пейзажі штучних ставків в урочищах Майдан та Чеканське. Саме тут бачили найбільше слідів тварин: козуль, оленів, лисиць, зайців та інших.
Чарівна атмосфера молодих самосівних лісів та перелісків в урочищі Вілька Котівська підсилювалась сонячною погодою та свіжим снігом, який випав напередодні. В долині річки Сичівки ще до цього часу вгадуються місця, де колись стояли хутори та будівлі польських та німецьких колоній Адамівка та Нова Земля. На завершення походу, виконали вправу на витривалість і останні 4 км пройшли по доволі глибокому і складному снігу із переправами через меліоративні канали. Фініш екопоходу відбувся на станції Олика, в селі Дерно.
