Що насправді відбулось у Жидичині: як відбувалося церковне протистояння

23 Лютого 2019, 14:38
Володимир Гелета 5172
Володимир Гелета

У Жидичині відбулася шарпанина під церквою.

Про це пише видання «Перший».

По один бік – «Господи, Иисусе, спаси и сохрани» на колінах, по другий – «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» стоячи, взявшись за руки.

Несподіване повернення зими з тріскучим морозом та снігом, здавалось, загострило настрої жидичинців – мешканців села під самим Луцьком. Кілька днів тому тут раділи зборам і рішенню громади перейти до ПЦУ. Тоді заявили – 383 голоси за. Проти начебто лише близько 80 селян, які на момент зборів молились у храмі і відмовились брати у них участь. Відтак, більшість є, Свято-Миколаївська церква виходить з УПЦ МП.

 


 

Та за кілька днів стало зрозуміло – лише голосуванням тут не зарадиш і боротьба за храм, в який як запевняють деякі місцеві, роками не могла потрапити велика частина селян, триває.

Пізніше, уночі, стало відомо, що священик Володимир Гелета стріляв у бік натовпу з рушниці з криками: «Пацани, стріляю наповал!». На щастя, ніхто не постраждав. Та починалось все більш мирно.

ЗІ СВЯЩЕНИКОМ ГОВОРИЛИ… ЧЕРЕЗ ВІКНО 

Два десятки місцевих 22 лютого вирішили піти до будинку місцевого священика, колишнього настоятеля Свято-Миколаївського храму, протоієрея Володимира Гелети. Селяни переконують, попри те, що рішення перейти до ПЦУ громада ухвалила ще 17 лютого, потрапити до храму прихильники цього досі не змогли. Тож вирішили просити ключі від церкви у духівника. Запевняли – силою відбирати нічого не будуть. Для підтримання громадського порядку самі ж викликали поліцію.

Постукали у двері – тихо. Обійшли хату і постукали в інші – те ж саме. Вже подумали, що нікого немає вдома, бо машина у дворі не стоїть. Та раптом відчиняється вікно. Священик Володимир Гелета, здається, щиро дивується проханню віддати ключі та відповідає категоричною відмовою.

 


 

 

«В нас є 300 голосів і позов до суду. Ви будете відповідати – це пам’ятка архітектури. Ви думаєте, що сьогодні ви взяли? Завтра вас візьмуть!.. Ви не є громада нашої церкви, ви в неї ні копієчки не дали. Вас 100 чоловік, а я один і ви мене пресуєте, як пацана з рогаткою», – заявив протоієрей.

Пояснювати, про які голоси та позов йдеться, він не став та після кількох хвилин суперечок просто зачинив вікно.

Не отримавши бажане, запалені сваркою жидичинці вирушили до храму.

«ВАС БОГ ПОКАРАЄ»

Події на подвір’ї церкви розгортались вже більш напружено. За час походу ініціативної групи до будинку священика тут встигло зібратись ще кілька десятків прихильників ПЦУ, які оточили храм кордоном. Водночас підійшли й прихильники УПЦ МП. Чимало з них брали до рук мобільні телефони та знімали на відео «захоплення церкви» і людей, які на їхню думку, немісцеві. А дехто кидався у натовп тараном з криками: «Мене б’ють». Інша сторона назвала це провокацією.

 




 

 

Хоча, згодом тут і справді виникла шарпанина. Коли священик Володимир Гелета намагався прорватись через людський ланцюг до дверей. Безуспішно. Його дружина Лілія також заявила, що невідомий чоловік у натовпі її вдарив.

«Господь вас покарає. Я сам був паралізованим і знаю, як це тяжко. Ви ще дізнаєтесь, як це. Вам заплатили, але вам ці гроші користі не дадуть», – сипав гострими фразами священик, який 30 років служить у цьому селі.

Емоцій не бракувало з обох боків. Хтось кричав, що у нього забирають церкву, інші: «Геть московських попів», а хтось й просто вмивався слізьми.

 


 

«Моя бабця співала у цій церкві, дід – грав на дзвонах. У мене велика історія, пов’язана з нею. Але ми в неї не ходимо відтоді, як розділились наші церкви, коли Україна отримала незалежність. Був випадок, коли нас просто не пустили до храму. Тому ми маємо духовне піднесення через рішення громади перейти до Православної церкви України і цілковито підтримуємо цю ідею», – каже жидичинець Роман Бондарук, який прийшов до церкви разом з братом Юрієм.

Кілька годин поспіль селяни сварились один з одним. Та за кілька годин взаємних звинувачень на морозі запалу трохи поменшало.

Тоді обидві сторони взялись співати і молитись. Кожен по-своєму. З одного боку лунало «Боже великий, єдиний, нам Україну храни», з іншого – молитви церковнослов’янською. Стоячи на колінах, просто на снігу.

 

 

«ПЕРЕВІРЯЄМО, ЧИ  НІЧОГО НЕ ВИВЕЗЛИ»

Та не лише сваритись прийшли сюди селяни. Поки прихильники ПЦУ тримали оборону, за їхніми спинами кілька людей зрізали замки. Згодом до храму зайшли четверо. Це ревізійна комісія, яку створили 17 лютого під час доленосних зборів громади. Вона почали описувати майно та перевіряти, чи бува не зникло нічого цінного. Усе це – під наглядом поліції.

Частина ж селян залишилась чергувати під храмом. Серед них – прихильники і ПЦУ, і УПЦ МП. Обидві сторони заявили, що стоятимуть до кінця.

За кілька годин священик Володимир Гелета зчинив стрілянину. Чоловік стріляв у бік людей з криками: «Пацани, стріляю наповал!». На щастя, нікого не поранив. До нього викликали поліцію.

ЩО БУЛО НАСТУПНОГО ДНЯ 

Вранці у суботу, 23 лютого, біля Свято-Миколаївського храму залишалося близько півтори сотні прихильників ПЦУ. До села також приїхала експертно-криміналістична група. Рушницю вилучили і відправили на експертизу.

Ще вчора селом ходили чутки, що прихильники УПЦ МП спробують у суботу повернути храм собі. Та удень тут спокійно – люди палять багаття у бочці та п’ють чай. Селяни називають це «нашим маленьким жидичинським Майданом». Кажуть, саме через стрілянину протистояння припинилось, мовляв тепер захищати священика не можна.

Текст і фото: Віта Сахнік

 




 

Коментарі
24 Лютого 2019, 12:14
НА МИЛО ПУТІНОВСЬКОГО ПОПА
24 Лютого 2019, 23:11
у всьому винувата влада . яка доводить людей до такого відчайдушного стану , скільки років молилися , намолювали храми , спасали душі , служили Богу перш за все, а зараз хочуть зробити , що цих людей зовсім немає , нехай дивиться весь світ і константинополь , що до чого вони довели нашу країну , коли розкольників визнали , а канонічних священників і прихожан , які їх підтримують зовсім не рахують за людей.!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
27 Лютого 2019, 07:32
Їдьте до канонічно гундяя і там канонічно моліться! Нам в Україні такої канонічності не треба!!! Ніщо не зупинить ідею, час якої настав!
Коментар
29/03/2024 Четвер
28.03.2024