Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Анатолій Буренко
Анатолій Буренко

Ківерчанин мріє відкрити музей історії мотоспорту. Він збирає експонати понад 60 років

09:21 13.02.2020
456

80-річний волинянин Анатолій Буренко планує відкрити музей історії мотоспорту. Він – заслужений тренер України.

У своєму будинку дідусь понад 60 років збирає експонати для того, щоб показати їх відвідувачам. В його сім’ї четверо чоловіків мають звання майстра спорту, пише «Суспільне».

«Ківерецька дітвора приходить, я пускаю, вони кажуть - то золота кімната, вони думають що то золото», – розповідає заслужений тренер України з мотоспорту Анатолій Буренко.


87 «золотих» і «срібних» кубків – це лише частина колекції спортивних нагород родини Буренків. Решта кубків, медалей, дипломів, грамот і інших нагород поки зберігаються у ящиках, розповідає господар дому Анатолій Буренко.


Заслужений тренер України з мотоспорту Анатолій Буренко:

«Я з 57-го року в мотоспорті. А то свідоцтво 1-ше місце наш клуб зайняв».

Найцінніше, розповідає Анатолій Буренко, – це учні, яких він зміг виховати. Звання заслуженого тренера отримав у 1985-му. Родина Буренків переїхала на Волинь з Київської області, дитинство в повоєнні роки було важким, говорить чоловік.

«Нас пухлих майже сюди привезли, в нас був голод у 46-47 роки. Мати, покійна, ходила сюди на Захід, мішок шелухи з проса принесе, бо нічого купити не можна було, а ми лазили по полям, шукали мерзлу картоплю, жарили млинці на воді, масла тоді такого не було», - пригадує Анатолій Буренко.


В музейній кімнаті Анатолія Буренка манекен спортсмена та один із мопедів, які він робив власноруч. Каже, декілька десятків років тому купити потрібну техніку для дітей було неможливо.

«Шоломів тоді не було, в танкошоломі їздив. Це - самодільний мотоцикл. Діти в 57-му році були бідні», – каже заслужений тренер України з мотоспорту Анатолій Буренко.

Крім мотоспорту, Анатолій Буренко займався гонками. Для цього, говорить, зварював з окремих деталей автомобілі.

«Кубок і золота медаль на зимовій спартакіаді СРСР. – І ви зайняли 1 місце? – Да! – А на чому їхали?– На Москвичу, 412му, зробив його своїми руками», – розповідає чоловік.

Двоє синів Анатолія Буренка – Юрій та Ігор – тренувалися на мотоциклах, які тато зробив сам.

«Батько зробив маленькі мопеди. Мені робились вони по віку, потім вони зробили більший. Я пам’ятаю 4 мопеди, це рідко хто мав. Батько молодець. Кожен елемент був окремий, переднє колесо було від велосипеда, від Зайчика, заднє було від картінга і рама вся була саморобна і моторчик був Д5, і бак теж був мініатюрний, практично все було саморобне. І це така річ яку, я дійсно не забуду. В радянські часи не було зовсім нічого такого, ніякої дитячої техніки, все навіть одяг шився саморобний, добре, що в нас були майстри і вони могли також мотоботи пошити», – розповів син, майстер спорту України Ігор Буренко.


Старший онук родини Андрій Буренко має звання майстра спорту міжнародного класу. Молодші – Микола та Катерина розповідають, що також з дитинства люблять спорт.

«А ми з сестрою, я от бігаю марафони різні, приймаю участь, вона теж хоче бігати приймати участь. – А мотоцикли ви хочете і які? – Я б на мотоциклі хотів би навчитись їздити», – каже онук Микола Буренко.

«А я б не хотіла на мотоциклі або на машині, мені краще пішком або на велосипеді поїхати», – зазначає онучка Катерина.

Обладнати ще одну стіну полицями для експонатів і зробити вихід на вулицю з кімнати-музею, щоб не лише сусіди й родичі, але усі охочі могли дізнатися про історію мотоспорту Волині – це, каже чоловік, його мрія.

Загрузка...
Загрузка...
Коментарі
25 лютого
Сьогодні
Вчора
23.02.2020
22.02.2020
21.02.2020
20.02.2020
19.02.2020
18.02.2020
17.02.2020
Топ оголошення
  • Продам
  • Куплю
  • Здам
  • Обміняю
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин