Ківерці: з солодким присмаком відсвяткували День Святого Валентина

15 Лютого 2017, 12:00

4165

В Районному будинку культури імені Михайла Ковальова ківерчани та гості міста 14 лютого у День усіх закоханих насолодились романтичним концертом "Солодкий присмак вічного кохання".

У кожного в житті рано чи пізно з’являється кохання. Це почуття важко якось пояснити, описати чи зобразити, бо в кожного воно особливе. Аби вкотре навіяти ці приємнощі, працівники Будинку культури міста зібрали всіх на святковий концерт.

Звучать вітання ведучих, лунає меланхолійна музика. Присутні поринають в історію свята…

Виявляється є багато версій походження цього свята. З однієї з них ми дізнаємось, що В ІІІ столітті до нашої ери римський імператор видав наказ, в якому була заборона одружуватись молодим людям. Він був впевнений в тому, що саме одруження чоловіків зробило їх поганими солдатами. Тоді молодий єпископ Валентин порушуючи наказ імператора одружував молоді пари таємно за що потрапив до в’язниці. І саме там святий Валентин закохується в сліпу доньку наглядача в’язниці. В день страти він надіслав до неї листівку з коханням. І з того часу усі закохані надсилають один одному символічне зізнання один одному символічне зізнання в коханні – валентинки.

Гарним початком концерту і справжньою валентинкою для всіх глядачів стала хореографічна композиція «Тримай мене міцно» від Зразкового ансамблю танцю «Мрія».

Мимохіть кожен поринає у спогади свого першого кохання, згадує перший закоханий погляд і перший поцілунок. Вони ще більше загострюються, коли на сцену виходить чутлива Вікторія Поліщук з піснею «Тримай мене».

Про те, що кохання приходить до нас несподівано і є найкращою миттю у житті нагадав Сергій Стасюк піснею «Найкраща мить».

«Воно нам щиро серце зігріває, народжує саме земне життя. І краще від любові не буває.» - зазначив ведучий Юрій Сухарєв і представив вальс «Під небом Парижа», керівником якого став сам ведучий і Тамара Кушнірук.

Номер за номером наповнював серця гостей любов’ю. Але й це не все. Щоб розважити й зробити сюрприз своїм глядачам організатори влаштували розіграш. Власники щасливих квиточків отримали символічні червоні повітряні кульки у формі сердець, листівки, а останній учасник – м’яку подушку-серце.

Це високе почуття було у всі часи і сягає відлуння в народні перекази й пісні. Так, українська народну пісню в обробці Грицишина «Фраїру, Фраїру» виконав Народний аматорський вокальний ансамбль «Волиняни».

В різний час у різний вік закохуються люди. Це твердження довів Сергій Лесик із піснею «Мамо я закохався».

До слова, люди у залі були дуже різного віку. Від зовсім крихітних малят, юнаків і панянок до людей похилого віку.

Багато ще музики й пісень лилося в залі, з непідробною пристрастю танцювали дорослі і грайливо пливли у вальсі парубки і юні леді. Та прийшов час прощатися.

Наостанок Народний аматорський колектив «Соколи» виконав композицію «Пісня буде поміж нас». На сцену вийшли всі артисти й випустили в зал повітряні серця.