Свята, події, іменини

Вітаю вас, любі читачі й читачки!

На календарі 15 лютого, середа. Новий день підносить нам нові приводи для вітань.

Православні в цей день святкують іменини Гаврила та Агафодора.

Цього дня відзначають День державності Республіки Сербія, День комп’ютерника, День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів, Міжнародний день дітей, хворих на рак, Стрітення Господнє.

Цей день в історії:

1054 — початок будівництва Софійського собору в Новгороді

1574 — у Львові Іван Федорович видав першу друковану книжку на сучасних українських землях — «Апостол».

1686 — у Парижі відбулася прем'єра опери Жана Батіста Люллі «Арміда».

1913 — у Нью-Йорку відкрилася перша виставка авангардного мистецтва.

1919 — Українська Національна Рада ухвалила закон про вживання української мови у державних установах.

1922 — Ґульєльмо Марконі розпочав регулярну трансляцію радіопередач із Ессекса (Англія).

1926 — виголошено найдовшу в історії парламентську промову (депутат Мартінсон у парламенті Естонії, 11 годин).

1931 — вийшов перший фільм про Дракулу.

1939 — в обласному ефірі новоствореної Запорізької області вперше прозвучали позивні «Радіо Запоріжжя».

1946 — офіційно оголошено про створення ENIAC — першого електронного комп'ютера в світі.

1969 — Роберт Едвардс із Фізіологічної лабораторії Кембриджського університету вперше здійснив штучне запліднення людської яйцеклітини.

1989 — завершено виведення «обмеженого контингенту радянських військ» з території Афганістану (розпочато 15 травня 1988).

1989 — у Києві утворили «Ініціативний комітет відновлення Української Автокефальної Православної Церкви в Україні».

Народились:

1564 — Галілей Галілео, італійський філософ, фізик та астроном.

1748 — Джеремі Бентам, британський філософ.

1797 — Генрі Енґельґард Стейнвей, американський виробник фортепіано.

1812 — Чарльз Льюїс Тіффані, американський ювелір.

1817 — Шарль Франсуа Добіньї, французький художник (барбізонська школа).

1826 — Джордж Джонстон Стоґні, ірландський фізик і математик.

1856 — Еміль Крепелін, німецький психіатр, розробник систематики душевних недуг, автор культового «Керівництва з психіатрії».

1858 — Пікерінґ Вільям Генрі, американський астроном.

1861 — Шарль Едуард Ґійом, французький фізик, нобелівський лауреат.

1873 — Ганс Ейлер-Хелпін, шведський біохімік, нобелівський лауреат.

1874 — Паоло Буцці, італійський письменник, один із батьків футуризму.

1898 — Тото (Антоніо де Куртіс Ґальярді Ґріффо Фокас, герцог Комнено ді Бізанцо), італійський кіноактор, спочатку комік, згодом знімався у Росселіні, де Сіка, Пазоліні.

1899 — Жорж Орік, французький композитор.

1901 — Микола Мордвинов, російський кіноактор.

1906 — Муса Джаліль, татарський поет (загинув у гітлерівських концтаборах).

1915 — Роберт Гофстедер, американський фізик-експериментатор, нобелівський лауреат.

1926 — Мійоко Мацутані, японська письменниця.

1940 — Павло Лебешев, російський кінооператор (знімав більшість фільмів М.Михалкова, а також «Асса», «Білоруський вокзал», «Сходження», «П'ять вечорів»).

1940 — Катерина Крупенникова, українська кіноакторка.

1944 — Дудаєв Джохар, перший президент Чеченської республіки Ічкерія (†1996).

1947 — Джон Адамс, американський композитор.

1951 — Джейн Сеймур, американська кінозірка.

1952 — Микола Сорокін, народний артист Росії, радянський і російський актор, театральний режисер, педагог, політик.

1952 — Олександр Муратов, український і російський кінорежисер.

1953 — Анатолій Хостікоєв, народний артист України, актор Національного академічного драмтеатру ім. І.Франка.

1954 — Бабак Віталій Павлович, ректор Національного авіаційного університету.

1954 — Мет Ґрейнінґ, мультиплікатор, творець, творчий консультант і продюсер культових мультсеріалів «Сімпсони» і «Футурама».

1974 — Александр Вюрц, австрійський автогонщик, пілот «Формули-1».