Посмертно нагородили Лицаря ОУН та УПА з Ківерцівщии

03 Грудня 2017, 16:40

4327

В Палаці культури Луцька відбулася унікальна подія – вручення нагород Лицарям ОУН і УПА, які не встигли отримати їх за життя в роки війни, їхнім родичам.

1 грудня о 14:00 в Палаці культури Луцька відбулося нагородження Лицарів ОУН і УПА. Нагороди, які вони не змогли
отримати за життя, голова ОДА Володимир Гунчик вручить їхнім родичам.

Нагороди УПА – Золотий Хрест Заслуги, Срібний Хрест Заслуги та Бронзовий Хрест заслуги виготовлені у Львові за точними ескізами
розробника нагородної системи УПА Ніла Хасевича. Із усіх нагороджених волинян в УПА, на сьогодні вдалося віднайти родичів 20 повстанців. Пошуки інших родичів ще тривають, тож це лише перша церемонія нагородження, присвячена річниця Всеукраїнського Референдуму за незалежність України 1991 року. Адже Лицарі ОУН і УПА боролися і гинули у боротьбі за державну незалежність України.

Одним з Лицірів ОУН та УПА є уродженець Ківерціщини Іван Малімон. Нагороду «Бронзовий хрест заслуги» отримав за загиблого дядька його племінник, житель села Залісоччя Ківерцівського району Ярослав Малімон.

Біографія

Іван Малімон на псевдо – «22», «Артем», «Бджола», «Василь», «Доктор», «Задорожний», «Омелько», «Омельян», «Пчола», «Технік». Він був районним провідником ОУН Оличчини, командир сотні УПА, один із найкращих учнів художника УПА Ніла Хасевича, керівник підпільної друкарні на Житомирщині.

Народився у 1918 році у селі Залісоче Ківерцівського району. Здобув освіту і спеціальність зубного техніка. Із 1939 року став
членом ОУН. У 1940 року після приходу на Західну Україну радянської влади, був арештований НКВС. Під час німецької окупації
влітку 1941 року за завданням ОУН служив в Українській допомоговій поліції.

Очолював Олицький районний провід ОУН (у 1941–1943 роках). Здобувши військовий досвід і зброю і поліції, перейшов в
Українську повстанську армію. Був командиром сотні в курені УПА «Погром» (у 1943–1944 роках). Очолював будівництво криївок для
керівників ОУН у 1944–1946 роках. Із 1946 року керував підпіллям ОУН на території Олицького та Теремнівського районів
Волинської області і Клеванського району Рівненської області.

Із 1947 року очолював Клевансько-Олицький районний провід ОУН. Був одним із кращих учнів та співробітником графічної ланки Зота (художника УПА Ніла Хасевича). З весни 1950 року керував відділом Житомирського обласного проводу ОУН та підпільною друкарнею.

Загинув 29 грудня 1951 року в бою з оперативно-військовою групою УМДБ в селі Яроповичі Андрушівського району на
Житомирщині разом з підпільницями Ноною (Г. Дзебас) та Мартою (І. Чорна).