Сьогодні 71 рік з дня народження відомого астронома родом з Ківерцівщини

У четвертому класі він майстрував годинники, а перший телескоп зробив з батьківських окулярів та велосипедної рами: життя та діяльність відомого астронома з Ківерцівщини.

Про це для пише у виданні «Знамениті і пам'ятні дати Ківерцівщини» Галина Онопріяк.

Сьогодні, 2 січня, 71 рік від дня народження Олександра Андрійовича Дейни (1947) – кандидата технічних наук, члена Астрономічного Всеукраїнського клубу «Астрополіс», наукового співробітника Інституту Магнетизму НАН України, фізика-експериментатора, майстра-виробника потужних телескопів для пізнання та вивчення ближнього й дальнього космосу.

Олександр Андрійович народився 2 січня 1947 року в селі Вікентіївка Ківерцівського району Волинської області, у родині колгоспників. Олександр навчався у Вікентіївській восьмирічній школі. Ще тоді він не знав, що телескопобудування стане захопленням на все його життя. І завдяки цьому він стане відомим не тільки в Україні.

Після закінчення Вікентіївської (тепер Завітненська) восьмирічної школи Олександр продовжив навчання у Тростянецькій середній школі, яку закінчив у 1965 році.  Він завжди вирізнявся серед сільських хлопчаків цікавими захопленнями. З четвертого класу навчився давати нове життя старим годинникам. А згодом довелося йому побувати в цирку, і виступ артистів настільки захопив школяра, що мусив і собі спробувати. Вже за тиждень Сашко з батьківського велосипеда змайстрував одноколісне диво і, катаючись сільськими дорогами, мало не доводив літніх людей до інфаркту. Потім навчився ходити по канату, еквілібрувати на котушках, освоїв кілька акробатичних трюків і організував ще з кількома товаришами маленьку циркову трупу, яка давала жару в сільському клубі.

1

Людині властивий азарт дослідника, пошук чогось нового, прагнення заглянути в невідоме, торкнутися того, до чого ніхто ніколи не торкався. Ці особливості людської природи не обійшли стороною і Олександра. У 12 років, коли начитався книжок із фізики й астрономії з портфеля старшого брата, йому дуже захотілося зазирнути в це магічне небо. Тоді він зрозумів, що потрібно прилад, інструмент для спостереження. Осмислення суті інструмента відбувалося складно, надто багато було питань, вирішувати які довелось експериментально. Першою жертвою стали батьківські окуляри, які таємно пустив у хід, потім від запасної рами батьківського велосипеда відрізав трубу, випадково знайшов окуляр від театрального бінокля. Усе скріпив ізоляційною плівкою та пластиліном і вийшов справжній телескоп системи Галілея.

Першими спостерігачами стали: його 70-літня бабуся, строгий, але безмірно добрий батько, матуся, яка завжди рятувала його від батьківського гніву, коли той дізнався про використання предметів домашнього ужитку в дослідах з астрономії, фізики. Після цього були роки навчання на вечірньому відділенні Алтайського політехнічного інституту, який закінчив у 1972 році, здобувши спеціальність «інженер-механік», за спеціалізацією «прилади точної механіки». Військова служба, робота на заводі та в наукових установах, але повернутися до астрономії  сама доля веліла, адже навіть прізвище Дейна означає «досвітня зоря».

1

Вже у дорослому віці Олександр випадково натрапив на книгу, в якій доступною мовою було описано будову телескопа, і руки засвербіли, зрозумів, що йому під  силу змайструвати справжнісінький телескоп. І закрутилося: квартира у столичній багатоповерхівці перетворилася на майстерню, а балкон виконував функції обсерваторії. Вони народжувались, як сини. Сконструювати телескоп – справа не одного дня, за кожним сидів більше року. Усе починалося з чистого листочка, з розрахунків і вимірювань, виготовлення ескізів кожної деталі. Звісно, якісь елементи просив виготовити спеціалістів, а от дзеркала – святиня, над ними працював лише сам. Поки не було контрольно-вимірювальних приладів, перевіряв точність оптики по зірках. Це було найтяжче, доходило мало не до сліз. Полірувати оптику теж було нелегко.

Всі телескопи астронома-любителя різні. Кілька з них виготовлені за системою Ньютона, щоправда, різняться розмірами, діаметром, світлосилою. Одні призначені для спостережень за ближнім космосом, інші – за дальнім. До кожного приладу через спеціальний перехідник можна приєднати фотоапарат і робити знімки космосу. До слова, якось пану Олександру вдалося сфотографувати проходження Венери по диску Сонця, а за допомогою одного з телескопів був знятий фільм «Подорожі Місяцем».

1

Один із телескопів, який Олександр Андрійович зробив 20 років тому, він подарував своєму рідному селу Завітне, а особливий він тим, що за допомогою нього можна спостерігати за небом і вдень, і вночі. А щоб прилад не припадав там пилюкою, загорівся ідеєю облаштувати невеличку обсерваторію на батьківському подвір’ї, дати шанс усім охочим зазирнути в зоряне небо. Разом із своїм другом Олександром Новосадом уже зробили міні макет майбутнього приміщення. Планувалось звести повністю металеву конструкцію заввишки близько шести метрів, а зверху буде поворотний купол, у конструкції передбачено облаштування такого собі лекторію, щоб перед тим, як піднятися до самого телескопа, відвідувачі могли дізнатися, що зможуть побачити на горі. Тут думали розмістити величезні фото космосу та розповідати легенди зоряного неба. Крім того, поруч із майбутньою обсерваторією друг Олександра хотів зробити невеличкий бджолиний комплекс, щоб можна було частувати гостей медовим чаєм.

Але, на жаль, обірвались мрії Олександра Андрійовича: 3 серпня 2015 року його не стало. Робота над створенням обсерваторії почалася, а коштів на закінчення немає. Новосад Олександр намагається знайти допомогу від спонсорів, але всі тільки те й роблять, що обіцяють, а не допомагають. Хоча жителі села не втрачають надію на те, що все ж колись у селі відкриється обсерваторія, і про неї дізнається уся Україна, а, можливо, і весь світ. 

1

1