У «Цуманській пущі» ростуть дереворуйнівні гриби
-
-
>
-
>
-
>
ФОТО
1374
На території Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» наукові співробітники зареєстрували декілька видів грибів, які руйнують дерева.
Матеріали та фото підготували Ніна Мерленко та Галина Герасимчук, пише пресслужба парку у фейсбуці
Келишки смугасті (Cyathus striatus) – вид грибів роду ціатус (Cyathus), англійською мовою гриб називають «рифлене пташине гніздо». Плодове тіло має вигляд келишка – 0,5-1 сантиметра в діаметрі.
Внутрішня поверхня гриба рифлена з 10-12 маленькими «яйцями» (перідіоли), що містять спори. Краплини дощу, які потрапляють всередину гриба, виштовхують перідіоли з великою швидкістю на значну відстань. Плодові тіла з'являються з березня по листопад. Росте на мертвій напівзогнилій деревині.
Ксиларія (Xylaria) – гриби родини ксиларієвих (Xylariaceae), народна назва «пальці мерця», походить від грецького xуlon, що означає «дерево».
Строми (плодові тіла) висотою 3-11 сантиметрів, діаметром 0,3-1 сантиметр, циліндричної або булавоподібної форми, прямі, розташовані на ніжці або без ніжки, поодинокі або розташовані невеликими групами. Поверхня шершава, іноді зморшкувата, в молодому віці білувата або сірувата, з віком спочатку темно-коричнева, пізніше чорна. Тканина корково-шкіряста або коркова, біла, радіально волокниста, без вираженого запаху. Ніжка звужена, тонка, зі стерильною поверхнею, шершава, зморшкувата, того ж кольору що й поверхня верхньої частини строми.
Росте протягом всього року на повалених гнилявих стовбурах та на пеньках дерев листяних порід, переважно бука, граба, клена, групами.
Дедалеопсис триколірний (Daedaleopsis tricolor) – гриб сімейства поліпорових, належить до роду дедалеопсисів, плодові тіла однорічні, рідко ростуть поодинці. Найчастіше вони ростуть невеликими групами. Гриби сидячі, мають звужену і трохи відтягнуту основу. За формою – плоскі, а за структурою – тонкі. Біля основи часто є горбок.
Капелюшок триколірних дедалеопсисів радіально зморшкуватий, зональний, спочатку має попелясто-сірий колір. Його поверхня – гола, поступово набуває каштанового кольору, може ставати пурпурно-бурою. Молоді екземпляри мають світлий край. Можна зустріти регулярно, але не занадто часто. Переважно росте в умовах м’якого клімату, на гілках дерев листяних порід і стовбурах хмизу.
Трутовик Швейніца (Phaeolus schweinitzii) – однорічний гриб родини гіменохетових, належить до роду феолусів, який відрізняється швидким зростанням. Може рости як поодиноко, так і малими групами. Плодове тіло трутовика Швейніца складається тільки з капелюшка, але в окремих екземплярів може бути невелика за довжиною і товста ніжка. Частіше одна ніжка цього виду утримує на собі кілька капелюшків.
Сам капелюшок може мати різну форму і буває неправильно лопатевої, напівкруглої, округлої, блюдцеподібної, лійкоподібної, круглої або плоскої форми. Плодоношення починається влітку та продовжується всю осінь і зиму (по-різному в різних регіонах свого ареалу). Найбільш часто трутовик Швейніца зустрічається на територіях Західної Європи. Є паразитом, оскільки оселяється на коренях дерев хвойних порід і викликає їх гниття.
Читайте також: У «Цуманській пущі» вчилися картувати флору та рослинність
