Вручили посвідчення почесного громадянина Ківерцівської громади

27 Січня 2023, 18:39
Вручили посвідчення почесного громадянина Ківерцівської громади 797
Вручили посвідчення почесного громадянина Ківерцівської громади

Вручили посвідчення почесного громадянина Ківерцівської громади Петру Вілінцю (посмертно).

Про це 27 січня повідомили на сайті Ківерцівської міської ради.

Під час двадцять другої сесії міської ради восьмого скликання прийняли рішення присвоїти посмертно звання «Почесний громадянин Ківерцівської міської територіальної громади» Вілінцю Петру Калістратовичу – почесному голові Ківерцівської міської організації політичної партії народний рух України.

У п'ятницю, 27 січня, відбулося пленарне засідання двадцять третьої сесії міської ради восьмого скликання, на початку якої міський голова Олександр Ковальчук урочисто вручив дочці Петра Калістратовича Ніні Петрівні посвідчення та диплом Почесного громадянина Ківерцівської міської територіальної громади.

Довідково:

Петро Калістратович Вілінець народився 30 серпня 1931 року у селі Бережки Дубровицького району Рівненської області.

Скільки себе пам’ятав Петро Калістратович, то в їхній сім’ї завше панував дух вольності, самостійності України, її незалежності від будь-якого окупанта.

Особливо посилилися ідеї національного визволення після того, як батько заприятелював з Тарасом Бульбою-Боровцем, котрий у 1939 році працював у каменоломнях Клесова, що на Рівненщині.

Згодом, під його впливом створювалися загони самооборони від різного штибу мародерів-терористів, зорганізованих агентами КДБ, які нещадно грабували та тероризували місцеве населення.

За свою активну діяльність батько наклав головою, а сім’я змушена була постійно переховуватися.

Щоб вижити в такі важкі та непевні часи, Петрові довелося найматися на всяку роботу до чужих людей.

Одного разу підліток потрапив до сім’ї, яка підтримувала ідею національного визволення українців та допомагала воякам УПА матеріально.

До такої діяльності долучився й Петро – став зв’язковим УПА. Проте згодом був заарештований й перебував під слідством у Дубнівській в’язниці.

Після звільнення у 1946 році працював на будівництві в Костополі, а в 1949 влаштувався в Здолбунівське вагонне депо слюсарем-автоматчиком, де здобув найвищий розряд.

Через втрату документів вдалося приховати своє ув’язнення, тож був мобілізований до Радянської Армії.

Військову службу проходив на Уралі, тоді ж вдалося здобути професійну освіту у технікумі залізничного транспорту. Потім продовжив працювати в Омському вагонному депо майстром по ремонту вагонів.

В Омську й одружився, народилося двоє дітей. Через стан здоров’я Петро Вілінець був переведений Міністерством сполучних шляхів СРСР на Львівську залізницю, на Ківерцівський механічний завод, де обіймав посади майстра токарної дільниці, інженера з охорони праці, старшого інженера планово виробничого відділу.

Згодом його обрали головою профспілкової організації Ківерцівського механічного заводу.

4 лютого 1990 року утворилась Ківерцівська районна організація Народного Руху України, осердям якої став осередок рухівців на Ківерцівському механічному заводі, який називався «Рух за перебудову».

Серед засновників районної організації НРУ були колишні вояки УПА і «вчорашні» політв’язні Іван Подєльнік із Сокирич, Григорій Ярмольчук, Василь Фурсік, сестри Каразії, уродженки Новокотова, Федір Семенішин з сином, Павло Петрочук й інші.

З ініціативи Петра Калістратовича виготовили перший синьо-жовтий прапор та провели акцію з його пронесенням під час першотравневої демонстрації у Ківерцях.

Всі роботи з виготовлення прапора проводились таємно. Людмила Слісарчук пошила полотнище, Ігор Беднарук викував тризуб, Генадій Горшкальов приніс древко до стяга.

Петро Калістратович зібрав знамено вдома. А 1 травня 1990 року робітники підняли жовто-блакитне полотнище у колоні демонстрантів.

Петро Вілінець також був серед ініціаторів проведення каналізації по вулиці Незалежності в Ківерцях, увіковічення пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій.

Він клопотався та оббивав чиновницькі пороги й щодо перейменування вулиць міста, за його ініціативою названо одну з центральних площ у Ківерцях іменем В’ячеслава Чорновола.

Депутати Руху були серед ініціаторів створення Ківерцівського національного парку «Цуманська пуща», районної цільової програми «Вивчення національно-визвольного руху Ківерцівщини», створення Ківерцівського районного краєзнавчого музею.

Коментар
13/07/2024 П'ятниця
12.07.2024