Зник безвісти військовий з Олики Віктор Карпович

16 Вересня 2024, 14:52
Зник безвісти військовий з Олики Віктор Карпович 242
Зник безвісти військовий з Олики Віктор Карпович

37-річний військовий з Олики Віктор Карпович зник безвісти у місті Бахмут на Донеччині.

Волинянин пішов воювати у 2015 році, коли розпочалася Антитерористична операція. Про це інформують на сайті «Суспільного».

«Позивний в нього був «Антена», бо він дуже високий. Служив рік і два місяці, потім демобілізувався. А коли почалось повномасштабне вторгнення, його по повістці призвали. Він пішов 25 лютого о 9 годині ранку», — розповідає Юлія Карпович.

З її слів, чоловік спочатку три місяці служив на білоруському кордоні, а потім поїхав на Миколаївщину. Після відпустки, у листопаді 2022 року, вирушив на Херсонщину, де був до 19 грудня. Далі – на доукомплектацію  на Донеччину. Востаннє дружина розмовляла з чоловіком 29 грудня 2022 року.

«Це був четвер, 11 година. Казав, що поїхали на Бахмут. Потім два дні не виходив на зв'язок. Я стала дзвонити до хлопців і повідомили, що він зник безвісти. Є відеодокази, що їх троє в полоні. Ми йдемо «зниклі безвісти», але нам не змінюють на «полон», бо немає підтвердження від Червоного Хреста», – розказує дружина.

Боронить Україну з перших днів вторгнення російських окупантів й батько бійця Василь Карпович.

«60 років йому буде 7 січня 2025 року. Але він хоче лишитися, до кінця, він не хоче йти додому, бо йому важко. Він згадує, що сина нема», – каже мама зниклого безвісти військового Валентина Карпович.

Сестра воїна Ірина Карпович згадує, як проводжала брата на службу:

«По дорозі він каже, щоб дивитись за моїми дітьми, за дружиною, за мамою, за татом. Мама постійно плаче, дружині з дітьми теж важко, а мені це дає сили шукати брата. Я знаю, що мій брат живий. Ми його дуже сильно любимо, чекаємо вдома», – розповідає Ірина Карпович.

 

Дружина Юлія Карпович ділиться, що для родини кожен обмін з одного боку – це розчарування, а з другого – радість за інших рідних, що хлопці повертають додому. 

З її слів, донька та син не втрачають надії й хочуть, щоб їхній тато швидше повернувся додому.

«Коли сумно, діти обіймають форму тата. Китель з речами мого чоловіка переслали його побратими, як він пропав. Дуже важко, діти взагалі не люблять про це говорити», – каже дружина Юлія.

Коментар
14/10/2024 Понеділок
14.10.2024