«То була звичайне етнічна чистка»: повний текст заяви президента Польщі в Олиці. ВІДЕО

08 Липня 2018, 19:49
Анджей Дуда в Олиці 3665 Джерело: www.pap.pl
Анджей Дуда в Олиці

Волинь в один день відвідали перші особи України і Польщі, щоб вшанувати пам'ять загиблих в трагічному протистоянні українців і поляків 1943 року. Щоправда кожен з них тут побував своєю дорогою. Петро Порошенко 8 липня відвідав пам'ятні заходи у селі Гончий Брід Ковельського району, а Анджей Дуда побував на месі у луцькому костелі, після якої відправився у селище Олика Ківерцівського району, де покалав квіти на старому кладовищі і виступив з промовою. 

Подаємо текст виступу без змін за винятком кількох речень, які не зафіксовані на відео з технічних причин.

«Сердечно вітаю вас з Волині з місцевості Олика, в околицях якого колись жила чимала кількість поляків перед Другою світовою війною.

Також під час Другої світової поляки володіли тут землями , приходили до костелу  й упродовж століття хоронили своїх близьких на тому цвинтарі, руїни якого зі зруйнованою каплицею бачите за моєю спиною.

За кілька днів до подій, 11 липня,  коли ми відзначаємо 75 річницю від убивств, що відбулися на Волині. У Польщі це буде національний день пам’яті жертв волинських поляків, яких убили українські націоналісти. Це дуже сумна дата для багатьох польських родин, які в 1942–1944 роках втратили своїх найближчих. Тут було замордовано близько ста тисяч поляків, не солдатів, а звичайних людей, цілі родини, жінок, дітей, літніх людей…

То не була війна між Польщею і Україною, то була звичайне етнічна чистка, як би її тоді назвали. Йшлося, щоб поляків витіснити з тих територій. Це було політичне рішення ОУН (б), яке виконувала УПА, яка, на жаль, впоралася зі своїм завданням. Це страшна сторінка в історії обох народів, польського й українського, сповнена болем, терпінням, глибокими взаємними ранами. Потім наслідком того були польські акції у відповідь, у яких гинули звичайні люди, звичайні українці, селяни з іншого [українського] народу.  Разюча диспропорція – близько 100 тисяч поляків і 5 тисяч українців. Це просто правда історична. Я тут зараз не для того, щоб дорікати, а насамперед для того, щоб помолитися на цьому цвинтарі, цих могилах, де поховано 40 замучених у грудні 1943 р. поляків. А поблизу ще одна могила, де поховані ті, які загинули в лютому 1944 року. 

Сьогодні раніше ми молилися разом у костелі в Луцьку до всіх святих за жертви тих страшних днів. Одне точно – наші стосунки повинні опиратися на правду, просто повинні визнати: не може бути жодної помсти. У той же час я вірю, що загояться  старі рани, які лишилися в серцях обох народів. Але хочу сказати, що насамперед ми повинні будувати наші добрі стосунки на історичній правді. Найважливіше сформувати дружбу між нашими народами. Маємо сьогодні спільні занепокоєння, спільну думку про безпеку. Ми, поляки, намагаємося сьогодні підтримувати Україну і її жителів у входженні до ЄС, підтримувати в тому, щоб окуповані території Україна повернула, аби Росія припинила окупацію українських земель, аби запанував мир у міжнародно визнаних кордонах України.

Хочемо підтримати Україну  в реформах, фінансово, хочемо, щоб Україна була безпечною державою, зорієнтованою на Захід, на Європу, а не на Схід, звідки десятиліттями чи навіть століттями приходить небезпека. Я хотів би, щоб наші стосунки ґрунтувалися на правді, яка буде спонукати до дружби між нашими народами.

Зараз дуже багато жителів України приїжджають до Польщі. Тішимося тим! Вітаємо гостей із розпростертими обіймами. Приїжджайте до нас, як туристи. Якщо хтось потребує роботи, то знайдемо для нього місце. Надсилайте гроші своїм родинам, допомагайте… Тішимося тим. Вірю в те, що так будуємо процвітання наших народів. Хотів би, що ми в майбутньому робили це в дружбі, пам’ятаючи про те страшне, щоб ніколи не повторити.

Аби можна було перевірити тільки в архівах, а й фізично закріпити. Велике прохання… Сподіваюся, ми можемо це реалізувати тут, на Українській землі, і на польських територіях, де українська влада захоче це зробити. Вірю, що це буде можливим із обох сторін. Для того, щоб ця правда була можливою, врешті було можливим вибачення, аби зі серця можна було викинути гнів і жаль. Можливість запалити свічку на могилі найближчого, стати на коліна, помолитися над могилою прадіда, діда, дядька – це як катарсис… Думаю, нікому не треба пояснювати, як це важливо. Нехай живе вільна незалежна Україна, нехай живе вільна незалежна Польща, нехай живуть наші народи. Дякую!»

Виступ Анджея Дуди в Олиці. Частина 1.

Виступ Анджея Дуди в Олиці. Частина 2. 


Виступ Анджея Дуди в Олиці. Частина 3. 

Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024