Тур вихідного дня польського президента, або що (на)робив Анджей Дуда на Ківерцівщині

10 Липня 2018, 12:00
Анджей Дуда 2216
Анджей Дуда

Анджей Дуда в недільний ранок 8 липня, як подобає правовірному поляку-католику, відправився на месу.

Цього дня він обрав луцький костел Петра і Павла, звідки мали розпочатися меморіальні заходи з вшанування жертв кривавого місива, що тривало на Волині в липні 1943 року. Після того, як нога першої особи Польщі ступила на землю Державного історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», вхід до відгородженої турнікетами території закрили для всіх. І для українців, і для поляків, які вже мають за традицію у липневі дні відвідувати Волинь.

Читайте також: Президент Польщі у промові в Олиці свідомо занизив кількість загиблих українців, – історик

Після меси президент відправився на трапезу у найближчий ресторан «Корона Вітовта», де заселфився з власником і лишив автограф у книзі відгуків. Тим часом зустрічати кортеж високопоставленої особи з самого ранку зібралися чи не всі мешканці Олики включно з малими, старими і немічними.

 


 

Людям не заважало ні палюче сонце, ні тривалий час очікування: Дуда прибув у містечко рівно на годину пізніше, ніж було заплановано. Та це не означає, що селянам не було на що подивитися. Такої кількості правоохоронців і спецслужб різних мастей, озброєної охорони мало хто у своєму житті бачив.

 



 

Спершу за людьми стежили патрульні і поліцейські у цивільному. У них було чимало клопотів: місцеві керманичі численних фір і велосипедів мали наглість зарулювати на територію, що тимчасово перетворилася на режимний об’єкт. Пізніше до Олики прибули львівські бійці Нацгвардїі. Перед самим прибуттям президента за публікою наглядали навіть карабінери. Все це додавало значимості події.

Читайте також: «То була звичайне етнічна чистка»: повний текст заяви президента Польщі в Олиці.

Глядачам з перших рядів випала місія тримати плакати з гаслами «Історична пам'ять для дружби, а не для розбрату», «Шануємо історію. Цінуємо сьогодення. Єднаємося заради миру в Європі».

 


 

Але Дуда їх не побачить, бо автомобіль з керманичем Польщі різко прошмигує повз публіку і зупиняється прямо перед воротами, як вважають самі поляки, найкрасивішого костелу Волині.

 



Президент Польщі заходить у барокову святиню у супроводі духовенства і свити. Це – колегіальний костел Святої трійці, реставрацію якого з 2013 року фінансує Фундація культурної спадщини. То є найбільший проект відновлювальних робіт, що здійснюється за польський кошт за кордоном. Станом на сьогоднішній день реставраційні роботи призупинені, але серед місцевих ходить чутка, що після візиту Дуди має бути продовження.

 


 

Наступний пункт у програмі: Олицьке кладовище, на якому ховали поляків як мінімум з XVII століття. За словами місцевих жителів, «польські мОгилки» косили і вичищали три дні. Тут підготували вінок для покладання перед напівзруйнованою капличкою. Поряд з однієї сторони вишикувалися зо два десятки поляків з невеликими і нечисленними біло-червоними прапорцями, а з другої – з десять камер польських телеканалів.

 


 

А от на українських (і то переважно місцевих) журналістів чекав сюрприз. Охорона наказує перейти через дорогу. Мовляв, немає таких ЗМІ у списку акредитованих. Та волинські акули пера, і не тільки пера, «показали зуби». Медійники зазначили, що акредитації для ЗМІ не було оголошено і тому нікуди не підуть, бо вважають такі дії дискримінацією за національною ознакою. Схоже, «дискримінація» — то було чарівне слово, адже після цього представників преси безперешкодно впустили на територію цвинтаря, навіть не перевіряючи вмісту сумок.

Читайте також: Делегація з Ківерців відвідала Польщу

Анджей Дуда після оперативних відвідин другого за день костелу прибув на кладовище, де відбувалася урочиста церемонія покладання квітів. По тому президента провели по території некрополя.

 



 

Згодом на офіційному сайті президента Польщі напишуть:

«Анджей Дуда поклав вінок на кладовище в Олиці – на безіменному похованні в братській могилі вбитих поляків і заплатив символічну данину жертвам геноциду в місці, яке не існує сьогодні – польського села Покута на Волині».

Опісля польська преса повідомить про 40 похованих жертв «різні», а дехто навіть про 77. Натомість місцевий краєзнавець Анатолій Гура доводить, що останні поховання на цьому кладовищі датовані 20-30 роками ХХ століття. Про випадки масової загибелі поляків немає ні документів, ні спогадів.

«Масова загибель – це щонайменше 15-20 осіб. Такі події без розголосу не обходяться. Правда, таке бувало по селах, але не в Олиці. То навіть не було можливим. Справа у тому, що в нашому містечку з червня 1941 року по кінець січня 1944 року базувався угорський гарнізон, а це ж союзники нацистської Німеччини. Ніхто б не наважився влаштувати тут таку акцію. А на осаді Покута було всього 6 хат, де проживало до двох десятків польських колоністів, які з початком протистояння виїхали в містечко Пшебража – осередок польської самооброни. Залишилася тільки бабуся поважного віку, яка загинула, коли спалювали поселення», – говорить дослідник Анатолій Гура.

… Після вінкопокладання Анджей Дуда не менш урочисто підходить до мікрофона, щоб виголосити промову. Його виступ дуже лаконічний, але за 7-8 хвилин він встигає виголосити усю суть теперішньої польської політики щодо українців.

 

 

Це одностороннє звинувачення ОУН (б) в організації етнічних чисток. Українську повстанську армію звинувачує у безпосередньому виконанні тої розправи, внаслідок чого, на думку політика, поляків не стало на Волині. З цього приводу висуванець від партії «Право і справедливість» висловлює жаль. Тоді наводить цифри – 100 тисяч полеглих поляків і 5 тисяч українців. Після того кілька слів, що має бути вибачення, і запрошує українців відвідувати Польщу — і туристів, і заробітчан. Завершити намагається на позитивній і оптимістичній ноті про незалежну Україну і незалежну Польщу. Жодних питань, декілька обіймів з публікою і кортеж відправляється на територію ЄС.

 


 

 

А поза увагою публіки і ЗМІ лишився ще один пункт у вояжі Анджея Дуди. Покладання вінка з державною символікою у полі з майже стиглою пшеницею. Колись в тій місцині була уже згадана вище колонія Покута або осада.

 

 

Осади – це не є прості села, де поляки жили тисячоліттями і хрестили українських дітей, як це полюбляє подавати польська історіографія і ЗМІ. В осадах у часи Другої Речі Посполитої проживали колишні польські військові-осадники, які були нагороджені найвищою військовою нагородою Польщі орденом Virtuti Militari. Вони отримували найкращі землі на території Волинського воєводства. Таким чином, земельної дискримінації зазнавали не тільки українські, а й польські селяни. Осадники, які мали би «змінити зброю на леміш», вели себе агресивно і шовіністично. З ними пов’язані не надто приємні сторінки міжвоєнної історії – полонізація і пацифікація українського населення.

...Живописні фото вкляклого на коліні польського президента на фоні золотої української пшениці – це не просто гарна картинка. Це лідер сучасної європейської держави, який на території суверенного сусіда демонструє глибокий жаль за колись завойовними територіями. І робить це під акомпанемент новітніх фейків. Під чию ж дудку станцював Дуда у липневий вихідний?

Наталія ПАХАЙЧУК

Коментарі
17 Липня 2018, 15:34
Гарно підготуватись. В Олиці все населення вийшло на вулиці, в Сагрині - жодної людини з місцевих... Скільки можна? З Росії суне брехня, тепер ще й із Польщі...
Коментар
20/04/2024 Субота
20.04.2024
19.04.2024