Від захисника до майстра духовного мистецтва: історія педагога з Ківерців Олександра Гаврилюка
-
-
>
-
>
-
>
456
Після демобілізації 60-річний Олександр Гаврилюк із міста Ківерці повернувся до роботи вчителем та улюбленого захоплення – художньої різьби по дереву. Окрім того, чоловік створює ікони на ящиках з-під набоїв та гранат, які перетворює на сакральні твори.
Про це йдеться на сайті Суспільного.
У 57 років Олександр Гаврилюк пішов добровольцем на фронт, де служив старшим солдатом у мобільно-вогневій групі 39-го зенітно-ракетного полку.
«Пішов з перших днів. Дружина з розумінням поставилась. З недовірою спершу сприйняли – старший чоловік, але коли вийшли на спортмайданчик, усі зрозуміли: працювати можна», – пригадує Олександр.
«Прикривали ППО, цілі свої, техніку прикривали. Фіксували кожен пуск, бо дехто каже: «Продають зброю». Ні! Кожен пуск фіксується на відеокамеру, для того, щоб звітувалися», – каже чоловік.
Після 2,5 років служби він повернувся до рідного ліцею, де понад 30 років викладав фізкультуру.
Зараз тричі на тиждень навчає старшокласників предмета «Захист України», передаючи свій військовий досвід та практичні навички.
«Нова програма якраз вийшла по захисту України, і освоюю нову професію. Постійно прив’язую свою розповідь з тими подіями під час війни. Вони освоюють турнікет в екстремальних умовах, нормативи виконують, збирають-розбирають зброю, показуємо мінування, розтяжки. Використовуємо пластикові муляжі», – каже чоловік.
У вільний час митець працює в майстерні, де надає ящикам від боєприпасів друге, духовне життя. Художньою обробкою деревини чоловік почав займатися орієнтовно 30 років тому. Його різьбу по дереву можна оглянути в костелах Ківерців, Торчина і Затурців. У творчому доробку чоловіка – понад 100 унікальних робіт.
«Почав малювати ікони на ящиках з-під патронів, з-під гранат. Люблю працювати на дубові, бо там така монументальна тверда дошка. Ці ящики перетворюється, трансформуються в ікони, і повертаються назад як оберіг для наших захисників», — розповів волинянин», – коментує пан Олександр.
Після служби в армії це була перша робота Олександра Гаврилюка. Найголовніше у цьому ремеслі, говорить чоловік – це знання людської анатомії.
«Анатомію людську треба згадати, відпрацювати. Ісус цей має бути, рельєф на дубові, щоб був вигляд, що ця історія стара дуже, але вічна. Вона повинна проростати з дерева і відновлюватися», – переконаний чоловік.
