Українці на межі комунального зубожіння: чи є світло в кінці тунелю?

21 Серпня 2018, 16:52
Платіжки за комунальні послуги ймовірно зростуть на 1000-1500 гривень 1031
Платіжки за комунальні послуги ймовірно зростуть на 1000-1500 гривень

Через національні борги усі волинські сім’ї можуть опинитися на порозі серйозних фінансових труднощів, адже середні платіжки за комунальні послуги ймовірно зростуть на 1000-1500 гривень.

Згідно головної вимоги МВФ, ціни на газ для населення мають бути підняті до рівня промисловості, а це до 11 тисяч гривень за тисячу кубометрів. А кожне різке підвищення нестиме за собою не надто радісні наслідки саме для пересічних громадян. Сім’ї, які й сьогодні часто віддають останні кошти за комунальні послуги, просто накопичуватимуть борги. З іншого ж боку зростання ціни на газ потягне за собою збільшення кількості субсидіантів, що теж не є надто сприятливим для державного бюджету.

Відмова ж від програми МВФ означатиме дефолт для України з інфляцією, здорожчанням споживчих товарів, затримкою зарплат, пенсій та соцвиплат, зростанням безробіття та економічним проваллям.

Єдиним прийнятним варіантом є продовження переговорного процесу з тим, щоб знайти формулу підвищення ціни на газ, яка б не була критичною для економіки України і для соціального стану населення.

Як стверджує економічний експерт Сергій Фурса, за часів Януковича за кілька років державний борг стрімко зріс, а резерви НБУ навпаки – знизилися вдвічі. Результат – падіння ВВП, стрімке падіння гривні.

«Ми маємо занадто великі борги, які треба віддавати. Це процес болісний, але іншого виходу у нас немає. Сьогодні у міністерства фінансів на рахунку більше $1 млрд., а на обслуговування зовнішнього держборгу до кінця 2019 року потрібно $6 млрд. Якщо ми не залучимо кошти МВФ, щоб розрахуватись зі старими боргами – на нас чекає дефолт. А дефолт – це і долар по 40, і ріст цін, і скорочення соцвитрат, і безробіття. Це значно гірше, ніж підняття ціни на газ. Але якщо підняття ціни буде підйомним для населення. МВФ говорить про ціну для населення порядку 10000 грн за тисячу кубів газу. Ми маємо погодитись, що повинні жити за коштами, але маємо розуміти, що ціна має бути такою, яку населення здатне заплатити. На цих позиціях в переговорах стоїть кабмін. Має бути компромісне рішення, прийнятне для всіх», – впевнений Сергій Фурса.

Чи існує таке рішення – питання складне, але уже можна з впевненістю сказати, що навколо нього почнеться багато політичних спекуляцій. У цьому переконаний і заступник керівника Стратегічної групи радників з підтримки реформ Павло Кухта:

«Немає сумніву, що, адже підняття тарифів є завжди непопулярним кроком, який вигідно використовувати в політиці. Проте, так само немає сумніву, що усі можливі альтернативи підвищенню тарифів є значно гіршими, як для держави загалом, так і особисто для рівня життя кожного громадянина».

Фінансовий експерт переконаний, що аби знайти вихід з ситуації, що наразі склалася в економічному полі країни, дуже важливо зрозуміти причину проблеми – звідки взялися ті великі борги, за якими зараз за великим рахунком доводиться розраховуватись чи не кожній українській родині.

«Вони не виникли у період реформ після 2014 року і навіть війна не має до них прямого відношення. Борги накопичені, в основному, у період 2009-2013 – якраз як способи відкласти незручні для тодішніх еліт реформи. Реформу газового ринку (елементом якої є підвищення тарифів), земельну реформу, дерегуляцію, приватизацію, безпроблемне відшкодування ПДВ і багато інших речей, зроблених після 2014 року, пропонували для України вже давно – і їх цілком можна було зробити ще після кризи 2008 року, щоб відновити стійке економічне зростання та почати рухатися вперед.  Натомість, у 2009-2013 роках реформи було, за деякими виключеннями, заморожено, а економічну стабільність (про стійке зростання навіть не йшлося) було забезпечено шляхом життя в борг, яке за визначенням не могло відбуватися вічно. В 2014 році можливості для такого життя в борг закінчилися і Україна потрапила в нову економічну кризу, поглиблену російською військовою агресією – лише тоді в країні розпочалися реформи. Нової кризи, й, можливо, навіть військової агресії можна було б уникнути (або, принаймні, бути значно краще готовими до другої), якби реформи були розпочаті вчасно. Саме тому так важливо провадити й не зупиняти їх зараз», - переконаний Павло Кухта.

Читайте також: Газова політика: ціни та проблеми підприємств теплокомуненерго. Чи готова Волинь до осені?

Ольга ХОЛОДНА

Коментар
19/03/2024 Понеділок
18.03.2024
17.03.2024