«Де мужики?» Інтерв’ю з військовим комісаром Ківерцівщини Олегом Алєксєєвим

Ківерцівщина на 103% виконала планове завдання під час осіннього призову до ЗСУ, порите те, що чимало юнаків вирішили уникнути служби в армії.

Про особливості призовної кампанії, переваги служби за контрактом та боротьбу з «ухилянтами» для Район.Ківерці розповів військовий комісар Ківерцівського району підполковник Олег Алєксєєв.

Олеже Віталійовичу, ви очолюєте Ківерцівський районний військкомат з жовтня минулого року, до цього ви керували Рожищенським РВК. Скажіть, чи важко було адаптуватися на новому місці?

Знаючи роботу, то ні, не важко. На момент мого призначення вже було призвано близько 40 відсотків, а на фіналі осіннього призову Ківерцівський район виконав план на 103 відсотки. У мене є дуже великий меседж до жителів району: «Не ховайтеся!».

Як, на вашу думку, зараз покращити імідж строкової служби ?

По-перше, це самі хлопці повинні зрозуміти, що крім їхніх побажань та прав  і обов’язок. У Конституції України і низці законів прописаний обов’язок проходити військову службу. Тут немає чого боятися, тому що в нас жоден призовник, який іде на строкову службу не потрапляє в зону Операції Об’єднаних Сил. Туди людина може потрапити лише після підготовки в навчально-тренувальному центрі та уклавши контракт. Призовник, який проходить службу має право укладати контракт не раніше ніж через 11 місяців строкової військової служби.

А ще багато хлопів, навіть знаючи, що в них є підстава на отримання відстрочки від проходження строкової військової служби просто не приносять документи. Хоча у Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу»  чітко прописано, що у разі будь-яких змін, які проходять в облікових даних військовозобов’язаних громадяни України повинні в десятиденний термін повідомляти про це військовий комісаріат з наданням відповідних підтверджувальних документів.

Які саме зміни маєте на увазі?

Зміни у стані здоров'я, місці проживання або навчання, у сімейному стані. На жаль, у нас люди вважають, що вони вище неба та Господа Бога, а я, сидячи у кабінеті, повинен знати про кожного з тисячі людей, які у Ківерцівському районі підпадають під призов.

Невже це так важко? Наприклад, коли одружився,  взяти і принести копію свідоцтва про одруження. Якщо дружина завагітніла, принесіть документ, який це підтверджує у військкомат, і вже нікого викликати не будуть. Тому що згідно з статтею 17 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» призовник, який має одну дитину, отримує відстрочку до досягнення нею трьох річного віку. Якщо має двох дітей – звільняється від проходження строкової служби. Всі чекають і думають: «Ай, прийшов лопух-комісар та й так воно буде». Ні, так не буде. За невчасне подання повідомлень щодо облікових даних передбачається адміністративна відповідальність у вигляді штрафу. Перший штраф невеликий – 119 гривень. Другий штраф – 570 гривень. Третій штраф – більше тисячі гривень. Четвертого штрафу немає  – є кримінальна справа.

А як служать представники конфесій, у яких не вітається служба в армії?

На п’ятидесятників, Свідків Єгови, баптистів то на них поширюється Закон «Про проходження альтернативної тобто невійськової служби». Якщо  віра не дозволяє брати до рук зброю, то особа зобов’язана не пізніше ніж за два місяці до початку чергового призову подати документи на альтернативну службу. Тому, будь ласка, подавайте документи, комісія працює, розглянемо приймемо рішення. Проходите альтернативну невійськову службу і маєте чистий спокій. 

Я чув чимало нарікань на те, чому  йдуть служити п’ятидесятники чи Свідки Єгови, які не вихрещені, а є членами релігійної спільноти. Хай люди зрозуміють, член – це ще не є вихрещеним. Три п’ятидесятника в мене пішло на строкову службу. Батюшка, який не закінчив навчання теж пішов служити. В цьому немає нічого страшного. В нас і для таких людей є чим зайнятися. Їхнє завдання – підтримувати у нормальному стані навчально-матеріальну базу у пункті постійного дислокування військової частини.

Чи є прецеденти покарання призовників, які порушили закон?

Стосовно однієї людини вже прийшло рішення суду. Громадянин К отримав рік умовно. Тобто протягом цього року він не має права виїхати закордон.  Я буду добиватися того, аби цю людину звільнили з роботи, як засудженого, і зроблю все, аби він надалі ніде не зміг влаштуватися на роботу. Про це я заявляю офіційно. І це лише перша «ластівка». Я нікого жаліти не буду. Є закон, якого потрібно дотримуватися.

Я в четвертому поколінні офіцер і маю 23,5 календарі вислуги. Якщо є підстава не йти до війська, то особа не йде. Не має підстав – ласкаво просимо до армії. Все дуже просто.

У Ківерцівському районі мене найбільше вразило те, що під час осіннього призову довідки за призовника приносили теща та вагітна дружина, яка бідненька ледве йде, але несе документи за свого чоловіка, якщо можна назвати його чоловіком. Я би сказав що це не чоловік і навіть не баба – це просто «воно», яке боїться прийти до військового комісаріату. Всього-на-всього потрібно було поїхати з дружиною до лікаря-гінеколога, взяти довідку про вагітність, принести документ до військкомату та отримати відстрочку. Я не знаю, що зараз за мужики пішли. Це не мужики – це соплі, тряпки.

Зараз у Ківерцівському районі жінок, охочих підписати контракт зі ЗСУ більше ніж чоловіків. У зв’язку із цим в мене одне питання: «Де мужики?» Яку ми можемо побудувати державу коли ми самі не виконуємо закони? Завжди треба починати з себе. В мене дві війни за плечима: Ірак – 2004 рік та Луганськ–2014 рік.  

Якщо у вас виникають певні питання, прийдіть до військового комісаріату, або до мене особисто. Я готовий кожному надати кваліфіковану відповідь. Я займаюся призовом з 2009 року.  Не треба йти до бабок, до сусідів, де на паркані написано слово МИР — його там немає.

Майже місяць тому в Україні завершився осінній призов. Скажіть, з якими труднощами під час цього призову довелося стикнутися?

Ховаються, втікають і думають, що все пройде.  Ні, не пройде, я це заявляю офіційно. За всіма даними, які були передані органами місцевого самоврядування стосовно осіб, які перебувають за кордоном є списки. Ці списки передані в управління соцзахисту та в податкову, аби цю інформацію врахували при наданні субсидій.

Є одна людина з Ківерцівського району, яка висловлювала свої сепаратистські погляди та ухилялася від проходження військової служби, Арументуючи «Це не моя війна, я нічого не хочу, я нікуди не піду, я сам русскій». Зараз по цій людині працюють співробітники СБУ.

Чи враховуються побажання призовника стосовно проходження військової служби?

Звісно. Бажання призовників щодо місця проходження служби я враховую завжди. В мене був 18-річний хлопчина, який хотів іти на контракт у 35-ту бригаду морської піхоти. Він спільно з батьками написав заяву, оскільки відповідно до  наказу Президента призиватися до війська можуть лише чоловіки віком від 20-ти років, та пішов на строкову службу у спецназ. Тому все залежить безпосередньо від людини. Якщо людина хоче служити, то я докладу всіх зусиль аби вона служила там де хоче служити. І я буду знати про те, що людина служить і служить нормально.

«ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ЛЮДИНА ЛЮБИЛА СВОЮ БАТЬКІВЩИНУ, ВОНА МАЄ ЛЮБИТИ СВОЇХ БАТЬКІВ»

Після введення військового стану в Україні містом ширилися чутки, що призовників забирають до війська прямо з вулиці. Чи мають підстави ці чутки?

Я маю велике бажання подивитися в очі людям, які таке поширюють. Вся біда нашої держави полягає в тому, що в нас усе побудовано на чутках. Не розумію, чому не звертаються за консультацією до фахівців. Проблема українського менталітету у тому, що всі звикли говорити, але ніхто нічого не хоче робити. Покажіть мені хоча б одного призовника, якого я схопив за руку та відправив до війська під оголошення військового стану. Якщо знайдете і покажете, я особисто напишу рапорт та піду у відставку.

Скажіть, чому полягають переваги служби за контрактом?

Ми плануємо відійти від строкової військової служби. Збройні сили України повинні складатися виключно з професіоналів. Основне наше завдання — це комплектування бойових частин військовослужбовцями-контрактниками. В мене є досвід служби в Іраку, де військовослужбовці виконували виключно військові завдання, а всіма іншими організаційно-побутовими питаннями займалися відповідні люди. Також з 1 січня зросла зарплата у військовослужбовців. Мінімальна зарплата контрактника складає понад 10 тисяч гривень. У 2018 році грошове утримання солдата-контрактника становило понад 8 тисяч гривень, а у 2014-му лише 600 гривень.

1

Контрактник має право стати на квартирний облік. Тобто, людина виписується з квартири і прописується у військовій частині, стає на чергу та отримує кошти за оренду житла. Таким чином до зарплати у 10 тисяч можна додати ще як мінімум 2 тисячі. Є ще ряд плюсів: забезпечення формою, одноразове харчування за рахунок держави, якщо контрактник живе у військовій частині. Якщо у частині немає можливості приготувати їжу для бійців, то вони отримують сухпайки.

Сухпайок

Кажуть, що для молоді мотивацією до військової служби має бути патріотичне виховання людей ще із дошкільного віку. А що ви гадаєте з цього приводу?

Для того, щоб людина любила свою Батьківщину, вона має любити своїх батьків. Любов до держави залежить від виховання. Коли батько каже: «Для чого мені Україна, краще поїхати на заробітки до Польщі або Чехії», то син скаже теж саме. Все залежить від сімейного виховання.

Дмитро ЗІНЮК