Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Інтерв'ю з сімейною лікаркою
Інтерв'ю з сімейною лікаркою

«Завдяки доказовій медицині ми маємо підтвердження ефективності щеплень», – сімейна лікарка Мар’яна Дмитрук. ІНТЕРВ’Ю

13:06 29.04.2019
387

З 24 до 30 квітня триває Український тиждень імунізації, який є частиною ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо поширення інформації про важливість і значення вакцинації. «Захистимося разом – вакцини діють» – під таким гаслом цього року відбуваються і заходи Європейського тижня імунізації.

З цієї нагоди Район.in.ua поспілкувався із Мар’яною Дмитрук, сімейною лікаркою, викладачкою Ківерцівського медколеджу та молодою мамою, яка очолює осередок Всеукраїнської громадської організації «Батьки за вакцинацію» на Волині.

Мар’яно, чому вирішили очолити громадську ініціативу ГО «Батьки за вакцинацію» в нашій області?

Громадська організація «Батьки за вакцинацію» працює з лютого 2016-го року. Я працювала лікаркою, знала про діяльність організації, замовляла їхні буклети, довідники з питаннями-відповідями про щеплення, роздавала своїм пацієнтам. Аж надто великого значення питанню вакцинації не надавала: були батьки, які відмовлялися, треба було їм пояснювати та розказувати, але проблеми я в цьому не бачила.

Потім я народила власну дитину і побачила вакцинацію з боку мами, а не лише лікаря. Я зрозуміла, що певна проблема, все таки, є. З боку медичного персоналу – не завжди належна увага, не завжди його повністю висвітлюють. В мене, наприклад, виникли проблеми, коли я хотіла собі зробити додаткове щеплення, з рекомендованих, а не обов’язкових. Два дні я шукала лікаря, щоб його зробити, маючи вже придбану вакцину.

На руках у мене був маленький син, я працюю лікарем, з пацієнтами, викладаю вмедколеджі, буваю в колективах. Щодесять років дорослим потрібно вакцинуватися від правцю та дифтерії. Я ж хотіла зробити собі щеплення іншою вакциною, в компонентах якої є ще кашлюк, бо не хотіла, щоб це захворювання загрожувало моїй дитині і членам сім’ї. Лікарі не розуміли, для чого дорослій людині таке щеплення, а я зрозуміла, що лікарі не завжди встигають стежити за новинами медицини, а вона зараз стрімко розвивається.

«Батьки за вакцинацію» оголосили набір членів організації, агентів змін з вакцинації. Я зареєструвалася, а оскільки я працюю викладачем медколеджу і вже мала певний організаційний досвід, то мені запропонували спробувати себе в ролі керівника.

Скільки волинян на сьогодні підтримали необхідність поширення інформації про вакцинацію серед батьків та громадськості? Хто вони, члени організації «Батьки за вакцинацію на Волині» на Волині?

До того, як я вступила в організацію, на Волині в «Батьках за вакцинацію» працювали двоє лікарів-інтернів, але отримали робочі місця в інших містах і, на жаль, роз’їхалися. Але серед нас – інтерн-педіатр та практикуючий лікар-педіатр, медсестра вакцинального кабінету, лікар-імунолог, учасники з Ківерців та Рожищ, с. Самари Ратнівського району. З кожним заходом до нас приєднуються нові люди, тому що батьки та медики бачать нашу роботу і хочуть долучитися, підтримати ініціативу своєю діяльністю.

Які заходи проводите – серед лікарів та батьків?

Заходи проводимо для різних категорій: для дітей і дорослих, батьків, які мають щепитися самі робити цей вибір для своїх дітей. Охоплюємо всіх, починаючи з дитсадків. До Всесвітнього дня боротьби із поліомієлітом восени 2018-го року ми проводили забіг, до якого долучилося близько 50 учасників.

Нещодавно, 13 квітня, до Всесвітнього дня здоров’я, взяли участь у квесті «Активуй здоров’я!», організованому обласним центром здоров’я. Особливо мене цікавлять лекції в медичних коледжах, це наша цільова аудиторія, адже студенти медколеджів – майже дорослі люди, які незабаром матимуть своїх дітей, а також медики, в яких інші люди запитуватимуть їхню точку зору щодо вакцинації.

Ми провели конференцію і для лікарів первинної ланки та інфекціоністів, на якій розповіли про рекомендовані щеплення та вакцину проти вітряної віспи, яку зараз можна придбати в аптечній мережі.

Вітрянка вважається не важким захворюванням, після якої формується пожиттєвий імунітет. Для чого щепитися?

Вітрянка може мати віддалені наслідки у формі оперізуючого герпесу, адже сам вірус вітрянки – з родини вірусів герпесу, він оселяється в нервових гангліях, причому назавжди. Внаслідок цього в старшому віці, через зниження імунітету, може виникнути оперізуючий герпес. Оскільки вітряну віспу і оперізуючий герпес спричиняє той самий вірус, буває, що після того, як у когось із дорослих в сім’ї проявився герпес на тілі, дитина хворіє вітрянкою.

Які міфи про щеплення, на вашу думку, є найбільш поширеними і небезпечними?

Найбільш небезпечні, на мою думку, кричущі заголовки у ЗМІ. Останнім часом поширено, коли щось сталося з дитиною чи дитина померла, реагувати заголовками, що дитина була вакцинована і не важливо, чи місяць тому чи тиждень. В заголовку журналісти вказують це і далі люди вже не читають, а формують негативний зв’язок, пов’язують ці слова, запам’ятовують і, як наслідок, бояться вакцинації.

Факти про те, що було введення інших ліків, інші фактори, що триває розслідування інциденту, буде здійснено розтин і встановлено точну причину смерті чи точної причини смерті зараз не встановлено – це аудиторію не цікавить, бо негативний меседж вона вже отримала. Боротися з цим важко, адже ставлення вже сформувалося і щоб пояснити батькам ці речі, потрібно витратити багато часу.

Ще один важливий аспект: результати розслідування, точна причина смерті часто закриті лікарською таємницею, яку не можна розголошувати. Розповісти, що ж сталося насправді – неможливо, бо і я, лікар, дізнатися цю таємницю неможу.

В мережі інтернет, зокрема у соцмережах, поширювали зразок заяви, на кшталт інформованої згоди батьків, яку вони підписують перед вакцинацією дітей. Мовляв, хай лікар підпише, що він нестиме особисту відповідальність за можливі наслідки щеплення. Як регулюється питання батьківської та лікарської відповідальності?

Я бачила цю заяву, але хочу сказати, що це, по-перше, не є інформована згода. Це вигадана заява, в якій лікар має на себе взяти відповідальність за транспортування вакцини, за введення, за можливі наслідки вакцинації, індивідуальні реакції дитини - за все. Але з точки зору здорового глузду, лікар за все відповідати не може.

Частину відповідальності несе фірма-виробник вакцини, частину – держава, яка здійснює державні закупівлі, відповідальність несе і лікарняний заклад, який зберігає вакцини, медична сестра, яка їх вводить. Також завжди є, хоч і незначна, ймовірність індивідуальної реакції, запобігти якій неможливо, ми не знаємо, в кого вона може виникнути. Проте медичні працівники знають, як в таких ситуаціяхдіяти.

Натомість батьки перед вакцинацією дітей підписують інформовану згоду. Це – законний документ, в якому батькам необхідно дати відповіді на запитання про те, чи немає в дитини імунодефіцитних захворювань, як вона перенесла попередні щеплення, чи немає зараз гострих захворювань тощо. Батьки дають відповіді на ці запитання, ставлять підпис, зазначають, згідні вони чи не згідні на проведення щеплення.

Звідки черпаєте інформацію про дослідження, можливість додаткової вакцинації дітей та дорослих?

Інформації різноманітної зараз дуже багато, тому потрібно до неї ставитися з обережністю, перевіряти декілька різних джерел. Зараз весь світ працює над доказовою медициною. В часи Радянського Союзу медицина була емпіричною, коли досвід формувався на основі чиєїсь поодинокої думки, наприклад, роботи лікаря, який працював, мав своїх пацієнтів, стежив, як вони лікуються і одужують – на основі цього формував власний досвід. Зараз, на основах доказової медицини, ми маємо мультицентровірандомізовані дослідження, коли проводиться велике дослідження на тисячах людей, протягом багатьох років.

Один лікар сам ніколи не зможе побачити такої великої кількості пацієнтів і зробити такий великий висновок про те, яким чином певна процедура впливає на людей. Тому ми маємо шукати саме такі дослідження і довіряти їм, щоб якийсь окремий досвід не спотворив нашу думку про ту чи іншу річ в медицині. Щодо вакцинації ми теж використовуємо цей досвід.

Як приклад можна привести вакцинацію БЦЖ (проти туберкульозу). Проводилося дослідження з 30-х до 70-х років ХХ століття і було доведено, що щеплення надзвичайно ефективне для профілактики генералізованих (тобто великих, важких форм туберкульозу) у дітей до 5 років. Але з дорослими, на жаль, буваєпо-різному, адже є багато штамів туберкульозу, в одних країнах – високий захист, а в інших – ні.

Тому на рівні України було прийнято рішення скасувати ревакцинацію БЦЖ семирічним дітям. Оскільки це рішення обґрунтоване саме доказовою медициною і дослідженнями, проведеними в багатьох країнах світу впродовж років, ми йому довіряємо.

Ви – молода мама. Як вакцинуєте сина? Які щеплення він отримав і як будете продовжувати його імунізувати?

Моєму сину два роки, він отримав всі щеплення за Національним календарем для свого віку плюс додаткові. Спочатку ми вакцинувалися щепленнями, які були наявні в поліклініці, нічого не купували. Потім ми почали проводити йому щеплення з категорії рекомендованих, тобто додаткові. Ми щепили сина від грипу, пневмококової інфекції, вітряної віспи. Також плануємо щепити його від менінгококу, гепатиту А.

Хочеться захистити дитину від ймовірності цих інфекцій. Скажу як мама, що навіть якщо у дитини банальна простуда – це проблема, хвилювання. Інколи батьки кажуть, мовляв, хай краще дитина перехворіє. Проте коли малеча справді хвора, батьки свою думку змінюють. Якщо є можливість запобігти хворобі, я вважаю, нею треба скористатися.

Розмовляла Лариса АНДРІЙЧУК

Коментарі
21 травня
Сьогодні
Вчора
19.05.2019
18.05.2019
17.05.2019
16.05.2019
15.05.2019
14.05.2019
13.05.2019
Топ оголошення
  • Продам
  • Куплю
  • Здам
  • Обміняю
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин