Мандрувати за птахами: завдяки європейській підтримці на Ківерцівщині розвивається бьордвочінг
-
-
>
-
>
-
>
4414
Птахи – найпомітніші, наймобільніші та найяскравіші представники тваринного світу. Вони милі, люди їх не бояться, а дехто й щиро захоплюється й готовий мандрувати, аби зафіксувати види, який раніше не бачив. Багато птахів живе поряд з нами й за ними легко спостерігати.
Це свого часу й посприяло зародженню бьордвочінгу (від англ. bird і watch) – напрямку екотуризму, у якому люди споглядають за птахами. Завдяки європейській підтримці розвивають це захоплення й на Волині.
Бьордвочінг, як показує практика, має значний вплив як на економічне, так і на екологічне життя. Це – один з видів активного відпочинку людей, який може стати стимулом до розвитку бізнесу. Наприклад, в США і Англії існують десятки туристичних компаній, які спеціалізуються на влаштуванні турів для бьордвочерів. Для багатьох національних парків такий вид туризму є важливим джерелом грошових надходжень.
Читайте також: «Цю роботу треба любити, або взагалі не робити», – лісничий Дмитро Новік
Окрім того, таке захоплення цінне ще й з наукової точки зору, адже любителі птахів збирають інформацію щодо поширення видів птахів, зальоти рідкісних видів, термінів прильоту птахів у певну місцевість, беруть участь у моніторингу стану популяцій птахів.
Все більше поціновувачів бьордвочінгу з'являється й на Волині. У Ківерцівському національному природному парку «Цуманська пуща» у 2020 році реалізували проєкт «Бьордвочінг – це круто» за підтримки ініціативи «Розвиток Волині». Це – проєкт участі взаємодії влади та громади, який фінансувався в рамках Фонду підзвітності Міністерства закордонних справ Нідерландів.
Читайте також: Смарагдова павутина: які природні об'єкти Волині посилено охоронятимуть. ФОТО
З чого все почалося
Працівник парку Максим Рудік зацікавився спостереженням за птахами близько трьох років тому. У зв’язку з роботою чоловіку доводилося постійно спілкуватися з різними людьми, які турбуються про природу, та дізнаватися щось нове від них. А одного разу взимку він почав спостерігати за птахами та побачив декілька цікавих видів, яких досі не знав, знайшов в інтернеті їхні назви та опис і вирішив на цьому не зупинятися.
«Багато людей не зовсім правильно уявляють собі, що таке бьордвочінг насправді. Дехто думає, що бьордвочінг – це вийшов з дому, подивився за горобцями, за синичками. Насправді це не так. Бьордвочінг можна порівняти з таким хобі, як колекціонування будь-чого, коли людина колекціонує монети, щось шукає, дивиться, відкриває для себе нове. Так само бьордвочінг. Кожен бьордвочер намагається для себе відкривати ті види птахів (зокрема в дикій природі), які він раніше не бачив», – каже Максим.
Деякі бьордвочери ведуть записник і просто відмічають всі види птахів, яких зустрічають: горобець, синиця, сова, лебідь, лелека і так далі. Таким чином відбувається полювання та колекціонування.
Хтось ставить складніше завдання та має сфотографувати усіх нових птахів. Кожен бьордвочер ставить собі ціль, наприклад, побачити 20 видів птахів за певний період, потім 50, 100 і так далі. Азарт змушує людину до того, щоб кудись їхати: на водосховище, ліс, поля, гори. Спонукає людину до подорожей, адже якщо людина буде сидіти вдома, то вона багато видів не побачить, бо дуже багато видів прив’язані суто до якоїсь конкретної території.
«У моєму списку вже 218 видів з чотирьохсот, які проживають в Україні. Щоб побачити якийсь вид птахів я їздив на острів Джарилгач, це Херсонська область на південь від Скадовська. Там для себе відкрив 15 нових видів. Ще їздив на Тилігульський лиман, він знаходиться на межі Одеської та Миколаївської областей біля міста Южного, та на Арабатську стрілку, піщану косу-півострів у західній частині Азовського моря в Херсонській області, що відділяє Сиваш від Азовського моря.. Тоді я відкрив для себе близько 20 нових видів. Ще я знаю, що люди їздять в Карпати, тому що в Карпатах є багато гірських видів. Наприклад, є пташка тинівка альпійська, вона живе на висоті у тисячу метрів. Відповідно, щоб її побачити, треба їхати в Карпати на Говерлу, чи Петрос, підійматися на відповідну висоту», – захоплено розповідає Максим.
Для того, щоб стати бьордвочеором, не потрібно відразу кудись їхати, потрібно починати зі свого краю. Знайти усі види птахів, які є на Волині, а їх теж не мало.
Читайте також: Мандрувати рідним краєм: як на Ківерцівщині створили туристичний маршрут
Бьордвочінг – це круто
Власне захоплення Максима птахами і стало поштовхом до розвитку бьордвочінгу у районі, адже чоловік працює у Ківерцівському національному природному парку «Цуманська пуща» у відділі еколого-освітньої роботи та рекреації, який займається екологічною роботою, в тому числі і підвищенням екологічної свідомості. Спільно з колегами Марією Подзюбанчук та Романом Слободяном написали проєкт та виграли кошти на розвиток бьордвочінгу.
На території району проживає близько 200 видів птахів. Є птахи, які гніздяться, є дуже багато «мігрантів», які просто пролітають через територію, але не гніздяться тут, тож спостерігати є за ким.
«Наш відділ проводить заняття в школах, університетах, в позашкільних закладах, екскурсії. І от власне ми під час занять дуже часто говорили про птахів, про бьордвотчінг і мріяли, що було б класно мати біноклі. Це не просто теоретично говорити, а от реально дати дітям біноклі в руки, щоб вони подивилися, як справді цікаво спостерігати за птахами. Одне діло, коли там дивитися на горобця чи синичку, вони можуть підпустити до себе близько, а зовсім інша справа – знайти чаплю, журавля, до яких близько підібратись не можна», – каже Марія Подзюбанчук.
Вона розповідає, що ця ідея виношувалась давно, подавали її спочатку на посольство Фінляндії, проте проєкт не підтримали. Випадково працівники пущі дізналися про проєкт «Розвиток Волині» в рамках Фонду підзвітності Міністерства закордонних справ Нідерландів. Подалися та отримали підтримку.
Кажуть, що у час карантину люди стали дещо більш обмеженими у можливості подорожувати, тому важливо їм показати інші варіанти корисного та екологічного відпочинку.
Читайте також: Бджільництво – справа безвідходна: у Любомлі родина переселенців розвиває медовий бізнес
«Зараз спостерігаємо низьку екологічну свідомість населення, крім того, молоде покоління не може уявити своє дозвілля без гаджетів, контент яких не завжди є корисним для їх розвитку. А пропаганда бьордвочінгу допоможе підвищити екосвідомість, може стати чудовою альтернативою для дозвілля», – каже менеджерка проєкт Марія Подзюбанчук.
У рамках проєкту закупили два біноклі, підзорну трубу і встановили стенд з інформацією про птахів, яких можна зустріти в Ківерцях на березі озера Молодіжне.
Працівники пущі розповідають, що найкраще проводити спостереження за птахами на водоймі, тому що вони не такі активні, тож можна багатьох зафіксувати, адже є час, щоб налаштувати бінокль. Тому бьордвочери, особливо початківці, починають з водойми, де можна кожного птаха роздивитися краще. Для такого заняття підійде будь-яка водойма.
Читайте також: Болото на вагу золота: чому важливо зберегти Прип'ятське Полісся
Тому вирішили встановити інформаційний стенд біля озера, де часто відпочивають ківерчани та гості краю. Для цього підготували список тих видів, які можна побачити на Молодіжному. Практична складова у тому, що людина, побачивши бачить птаха біля озера, може підійти до стенда і прочитати, що це за пернатий.
У рамках проєкту першими на екскурсію з бьордвочінгу з біноклями потрапили школярі 5 класу. Неподалік встановленого стенда у Ківерцях учні мали змогу прослухати цікаву інформацію про місцевих птахів, подивитися за ними у біноклі та підзорну трубу. Така акція викликала у школярів велику цікавість попри те, що їм вдалося роздивитися лише одного птаха.
«Зараз дітей дуже важко зацікавити, особливо, коли просто говориш, їм потрібна якась інтерактивність, а в нас фінансування нашого парку обмежене. Але нас реально підтримали і сам проєкт тривав з вересня по листопад», – розповідає Марія.
Проєкт закінчився, але біноклі, стенд та підзорна труба залишилися. Тому працівники парку і надалі проводитимуть екскурсії для школярів та усіх охочих.
