Прокляття райцентру: як Ківерцівська ОТГ дає раду з установами, які колись служили цілому району

27 Серпня 2019, 17:39
Як Ківерцівська ОТГ дає раду з установами, які колись служили цілому району 8350
Як Ківерцівська ОТГ дає раду з установами, які колись служили цілому району

З початком реформи децентралізації Ківерцівський район фактично розділився на чотири самодостатніх ОТГ. Найпершою була Цуманська громада, тоді об’єдналися Жидичинська, а за ними наприкінці 2018 року з’явилися ще Тростянецька на Ківерцівська міська ОТГ. До складу останньої, крім райцентру увійшло десять сіл Сокирівської та Суської сільрад. Очолив ОТГ багаторічний мер Ківерців Володимир Жгутов.

Весь 2019 рік міська рада Ківерців займається «генеральним прибиранням»: оптимізовують мережу комунальних установ під нові реалії. Йдеться про виклик, що постає перед усіма райцентрами України, навколо яких утворилися ОТГ, бо вони отримують у спадок численні заклади, які раніше фінансуватися з районного бюджету.

Ківерцівська районна казна за час реформи зміліла до критичної межі, адже кожна громада після об'єднання відкушує у району доходи. Водночас жодна ОТГ району не захотіла фінансувати різноманітні позашкільні центри чи культурні установи у Ківерцях. Адже жителі громад не можуть скористатися послугами установ у віддаленому від їх сіл містечку. Тому установи, які розташовані у поки що районному центрі (після другого етапу адміністративної реформи Ківерці втратять цей статус, адже на Волині планують створити три або чотири великих райони), взялася фінансувати Ківерцівська ОТГ. Влада громади рішуче декларує, що всі послуги лишаться, але у такій мірі, як цього потребує громада та здатна оплатити.

Ще одне «придане» новоутвореної громади – це неефективна мережа освітніх закладів, на фінансування якої не вистачає грошей з освітньої субвенції. Щоб місцеві вчителі не мали проблем із зарплатою, міська рада скасувала витрати на інші потреби. Але так не може тривати вічно.

Журналісти видання Район.Ківерці з'ясовували, як має відбутися оптимізація витрат на комунальні установи, кому зміни зроблять боляче, і що у підсумку має отримати вся Ківерцівська ОТГ.

БАГАТІ І БІДНІ КІВЕРЦІ

Зведений бюджет Ківерцівської ОТГ на 2019 рік складає 125 мільйонів гривень, половина з яких — власні надходження. Ті 60 з хвостиком мільйонів назбируються з податку на доходи фізичних осіб, плати за землю, єдиного податку та акцизів, за які роші громада живе і розвивається: формує місцеві програми, дбає про ЖКГ, дороги, утримує об’єкти соціально-культурного призначення. Друга половина коштів поступає із держбюджету. Це — освітня і медична субвенції.

Консультант з фінансів Волинського центру розвитку місцевого самоврядування Анатолій Матвіюк характеризує Ківерцівську громаду, як доволі забезпечену ресурсами. За розміром бюджету у співвідношення до кількості жителів вона займає перше місце з трьох волинських громад, чисельність населення яких перевищує 15 тисяч осіб, а з усіх волинських ОТГ – на 15 місці. На одного жителя припадає 1818 гривень загального фонду. Але, як наголошує фінансист, щоб почувати себе нормально, треба вичищати «Авгієві стайні», які дісталися ОТГ у спадок від району.

Децентралізація – це насамперед нові принципи управління фінансами громади, то ж з витратами треба морочитися. Керівництво громади уже самостійно вирішує, куди спрямувати власні гроші: інвестувати у розвиток чи проїдати бюджет.

«Якщо гурток непопулярний, дітей нема, але там оформлено три особи, на які громада витрачає кошти, то що ми маємо у підсумку, крім дірки у бюджеті? Громада має бачити результат, у що вона вкладає кошти. Має бути розвиток дитини, а не фінансування непотрібних гуртків», –категорично стверджує Ківерцівській міський голова Володимир Жгутов, який взявся змінювати усталені десятиліттями «традиції».

Ківерцівська міська рада не просто взяла на себе зобов’язання повністю фінансувати різноманітні установи, які досі офіційно перебувають на утриманні районної ради, а поставила жорстку умову – «покажіть свою ефективність». Водночас нема цілі все закривати заради самого закриття, навпаки – усі послуги прагнуть зберегти, але оптимізувати витрати.

«Неправильно, аби щось існувало тільки для того, щоб хтось мав роботу. Раніше соціально-культурні заклади утримував районний бюджет віртуальними грошима, бо район насправді на все це не заробляє. При їх створенні ніхто не рахував ні кількості, ні густоти населення. Просто так було заведено. Так, в результаті оптимізації хтось піде на пенсію, хтось переведеться, а хтось звільниться. Але чим швидше ми це зробимо, тим скоріше людина знайде себе у цьому житті», – міркує Жгутов.

Перший болючий процес, який відбувся у Ківерцях – це об’єднання трьох установ в одну. Так, з Центру дитячої і юнацької творчості, еколого-натуралістичного центру і станції юних туристів вийшов єдиний комунальний заклад Центр позашкілля.

«Також ми повністю фінансуємо спортивну і музичну школи, краєзнавчий музей, центральну бібліотечні систему і так далі. На це ми втрачаємо 12 мільйонів гривень, що становить п’яту частину наших власних доходів. І тому ми будемо пильно дивитися чи бува якісь послуги не надаються тільки на папері Громада має бачити результат, у що вона вкладає кошти», – запевняє голова.

Ще один напрямок на шляху до ефективності: зміни принципів роботи бібліотечної системи. Зараз у кожному старостинському окрузі є сільська бібліотека, а через дорогу функціонує шкільна книгозбірня. І в обох установах працюють фахівці за кошт громади. Тому ОТГ бачить доцільність лиш ти одну людину, яка обслуговуватиме обидві бібліотеки по пів дня, а де є можливість – об’єднувати бібліотечні фонди.

Читайте такожВісім фактів про роботу ківерцівської бібліотеки за 2018 рік


«ЗОЛОТІ» УЧНІ МАЛОКОМПЛЕКТНИХ ШКІЛ

Ківерцівська ОТГ має статус міської, а сільське населення громади становить тільки 20%. Тому вимоги щодо наповненості класів тут є вищими, ніж до сільських територій. Від цього показника залежить розмір освітньої субвенції, яка надходить з бюджету на оплату праці педагогів. Щоб освітня мережа Ківерцівської громади стала ефективною, в одному класі має навчатися щонайменше 21 учень.

Читайте такожЯкі школи Ківерцівщини потрапили у ТОП-50 найкращих на Волині

Саме місто Ківерці зі своїми п'ятьма школами заледве виконує нормативну наповнюваність, а тут ще й сільські малокомплектні школи додалися. Зараз держава виділяє 42,5 мільйона освітньої субвенції для Ківерцівської ОТГ, адже водночас хоче бачити кроки з покращення ефективності: скорочення мережі освітніх закладів, формування класів з більшою наповненістю. Такі правила діють в Україні з 2017 року.

«Зараз органи місцевого самоврядування утримують майно, а на оплату праці вчителів йдуть кошти з держбюджету у вигляді освітньої субвенції. Якщо фактична наповненість вища за нормативну, то місцеве самоврядування має економію субвенції і може скеровувати «зайві» кошти зі на матеріально-технічне забезпечення. Якщо дітей в класі менше норми – грошей на зарплати їхнім вчителям не вистачить. Тоді доведеться відмовлятися від інших витрат міського бюджету», – пояснює Анатолій Матвіюк.

З неефективністю освітньої мережі, за словами Матвіюка, стикнулася третина волинських ОТГ. І тільки деякі взялися розв'язувати проблему, а решта затягують проблему з різних причин. Хтось не має належної інфраструктури для забезпечення довезення учнів, а хтось просто боїться електоральних втрат. Натомість Велимченська громада Ратнівського і Дубівська Ковельського районів наекономили грошей з освітньої субвенції на власні шкільні автобуси.

Читайте також: Кишенькові гроші луцьких шкіл: як освітяни звітують про свої фінанси

У Ківерцівській ОТГ мають саме з дефіцит субвенції: на останній липневій сесії депутати міськради вперше «перекинули» 1,5 мільйона гривень з інфраструктурних програм: «Дорожній рух і його безпека», «Поводження з твердими побутовими відходами», «Вуличне освітлення».

Крім нестачі дітей у школах, Ківерці успадкували від району ще й неврегульовану ситуацію із вчительськими ставками.

«Кожен педагог повинен вести не менше 18 годин. Інакше кошти просто вимиваються, адже все одно треба платити єдиний соціальний внесок незалежно від кількості годин. Але поки проблема невирішена, довелося відмовитися від груп продовженого дня та знизити надбавки за престижність професії з 20 до 5 відсотків. Але у нас все одно виходить недофінансування в межах 4 мільйонів до закінчення цього року», – пояснює Володимир Жгутов.

Підрахували, що один учень міської школи у Ківерцях обходиться у 15 тисяч гривень на рік, то на учня найменшої сільської школи у селі Звози, де всього є 43 школярі і 13 вчителів,  витрачають 30 тисяч гривень. Тому керівництво Ківерцівської ОТГ розпочало процедури з оптимізації мережі.

Читайте також: У Звозах близько сотні людей виступили проти закриття школи. ВІДЕО

Найбільш гостро питання стоїть щодо майбутнього Звозівськівської дев’ятирічки, Суської школи І-ІІІ ступеня і Словатичівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І - ІІ ступенів -дошкільний навчальний заклад»

«Школа у Суську має зараз мало учнів, але село географічно розташоване у центрі цього «кутка», тому я вважаю пріоритетом розвиток саме їхньої школи. Зараз ми повинні зробити більш-менш нормальні дороги й забезпечити доїзд дітей у Суському старостинському окрузі. Але паралельно будемо ставити питання про ліквідацію цих навчальних закладів. Маємо зрозуміти, що шкільні життя – це тільки одна грань життя громади, яка має розвиватися гармонійно», – переконаний Володимир Жгутов.

Питання про те, яка школа з перелічних залишиться остаточно,  вирішить депутатський корпус міськради. Але якщо рішення відкласти, то громаді все одно не вистачатиме коштів, і замість розвитку буде тривати проїдання бюджених коштів. 

Наталія ПАХАЙЧУК

Коментарі
28 Серпня 2019, 23:21
Пані Наталіє! Яка довіра може бути до усієї Вашої "аналітики" після твердження, що в Ківерцях ЧОТИРИ школи? Дані про вартість навчання одного учня в школах - за який рік?
Коментар
29/03/2024 Четвер
28.03.2024