Аби люди пам’ятали: у Ківерцівському музеї діє експозиція, присвячена пам'яті полеглих воїнів

02 Жовтня 2023, 14:00
Аби люди пам’ятали: у Ківерцівському музеї діє експозиція, присвячена пам'яті полеглих воїнів 1931
Аби люди пам’ятали: у Ківерцівському музеї діє експозиція, присвячена пам'яті полеглих воїнів

У Ківерцівському краєзнавчому музеї організували виставку, присвячену війні Росії проти України. Відкриття оновленої експозиції приурочили до Дня пам'яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Експозицію бачила й журналістка Район.Ківерці.

Зокрема в музеї представлені ікони Богородиці «Покрова», авторства отця Дмитра Зінька, бойові прапори українських воїнів, прапори з Майдану, ветеранські та волонтерські стяги, зразки форми, маскувальної сітки зброї та елементи ракет, якими бомбили луцький аеродром вранці 24 лютого.

Та найголовнішим елементом є розпис зали: на стелі написані імена 50 воїнів, жителів Ківерцівської громади, які загинули у війні проти Росії з 2014 року. Задум належить директорці музею Оксані Сущук, а втілила проєкт художниця із села Муравище Наталія Ришкевич.

Як виникла ідея

«У минулому та позаминулому році ми проводили виставку прапорів. Вона була вуличною. Поряд зі стягами ми виставляли інформаційні банери, на кожному з яких була написана історія прапора та загиблих військових. Ми це робили до повномасштабного вторгнення, у 2020 та 2021 роках. У 2022 році зробили онлайн-допис. А вже цього року підготували велику виставку», – коментує Оксана Сущук.

Ікона та малюнки під нею
Ікона та малюнки під нею

Початок екскурсії
Початок екскурсії

Вона розповідає, що головний елемент виставки – ікона.

«Наша теперішня експозиція присвячена війні Росії та України. Основний її акцент, і з чого ми починаємо екскурсію – це ікона Богоматері, авторства отця Дмитра Зінька. Він  подарував її нашому музею. Особливість ікони в тому, що вона написана на ящику з-під зброї й символізує духовність та моральну підтримку, те, що ми маємо вистояти», – розповідає директорка музею Оксана Сущук.

Загалом, виставка побудована так, аби не передавати фактаж, а викликати емоції у тих, хто її споглядає. Тому вона й розпочинається з ікони, під іконою – дитячі малюнки. Далі розташовані прапори, зразки зброї, маскувальні сітки.

«Чому назва ікони «Покрова»? Тому, що вона має захищати наших дітей. Це основна ідея. Саме цьогоріч ми зробили масштабне оновлення, основою якого є надписи на стелі – це імена наших загиблих воїнів. Для мене було важливо залучити не сторонніх, а саме місцеву людину для побудови цієї експозиції», – розповідає Оксана Сущук.

Прапори
Прапори

Виставка прапорів
Виставка прапорів

Виставка доповнена зразками озброєння, які періодично приносять військовослужбовці, волонтери. 

«Зала оздоблена своєрідними акцентами – соняшниками. Адже 29 серпня, у день Іловайської трагедії, однієї із наймасштабніших у війні проти Росії, вбивство наших військових відбулося на цих соняшникових полях. Тому соняшник як символ присутній в нашій експозиції біля прапорів та експонатів. Там, де представлені експонати російського озброєння і форми й так званий «чмоня», соняшників немає. Не тому, що нам їх не вистачило, а тому, що їх там не має бути», – продовжує пані Оксана

Чмоня
Чмоня

Співпраця Наталії Ришкевич та Оксани Сущук розпочалася у квітні 2021 року. Коли у Ківерцівському музеї відбулася перша виставка її робіт. Тож, коли постало питання пошуку художниці, пані Оксана й звернулася до Наталії Ришкевич та запропонувала їй таким чином вшанувати загиблих героїв та зберегти пам'ять про них.

Виставку підготували спеціально до Дня пам'яті захисників та захисниць України.

«На стелі розмістити імена всіх тих, хто загинув у війні проти Росії з 2014 року до сьогодні. Спочатку ідей було безліч: наприклад, одна із варіацій – розмістити прізвища  у формі крил. Та зараз обставини не дозволяють нам настільки художньо підійти до оформлення. Бо зміни, на жаль, відбуваються навіть в процесі роботи. Коли ми розпочинали, мені дали список із 47 осіб. Уже в процесі додалося ще троє», – коментує  Наталія Ришкевич.

Про роботу над розписом

Робота над розписом тривала впродовж тижня. Та давалася непросто, адже розписувати довелося саме стелю приміщення.

«Звісно, писати на стелі складно, але якщо зважити на ту роботу, яку виконують наші захисники на передовій і з чим їм доводиться зіштовхуватися, або рідним, коли вони отримують звістку про загибель близької їм людини… Тому моя робота зовсім не важка. Звісно, були свої складнощі та моменти та загалом вдалося опрацювати все за тиждень», – ділиться пані Наталія. 

Також художниця розповіла, що робота над розписом була і фізично, і морально нелегкою.

«Коли в процесі довелось доповнювати ще два прізвища, це було дуже сумно. Це боляче, і сумно, і прикро. Серед всіх прізвищ є житель нашого села, якого я добре знала. Тут у списку є мій кум, є наречений однієї з моїх учениць. Морально було все складно. Складно було вписувати імена знайомих. Адже я знаю історію цієї людини, чим він жив, його родичів, його родину. Звісно, було б набагато краще, якби всі-всі люди були живими, а їхні прізвища ми писали б зовсім з іншої точки зору. Не з моменту пам'яті, а вшанування героїв, які повернулися додому живими, які сьогодні з нами. І  допомагають далі розвивати цю країну. Це прикро, це боляче, це складно. Але ми мусимо це робити, аби не забували люди, а діти могли прийти й побачити», – ділиться художниця.

Наталія Ришкевич під час роботи.
Наталія Ришкевич під час роботи.

Після відкриття виставку відвідали чимало людей. Найчастіше приходять родини воїнів. Часто музей відвідують школярі та студенти місцевого медичного коледжу.

На фоні експозиції
На фоні експозиції

«Після онлайн-презентації та новин про відкриття, музей почали відвідувати майже щодня. Щотижня приходять родини. Часто просяться зі шкіл, адже на відкриття ми запрошували й директорів місцевих навчальних закладів. Але це організувати трішки складніше, адже маємо труднощі з екскурсійним проведенням», – розповідає пані Оксана.

Нині у Ківерцівському музеї працює лише одна людина – директорка Оксана Сущук.

«У травні то ми були завалені екскурсіями, в нас було по три екскурсії в день. Це було дуже багато. Відвідувачам цікаво подивитися все. Звісно, хто знає, що на другому поверсі є експозиція російсько-української війни, приходять спеціально. Часто просяться сфотографуватися біля експонатів. З іншого боку, у нас дуже маленькі зали. Оптимальна кількість відвідувачів 10-15, а приходять і до 30 людей», – продовжує пані Оксана.

Тож, аби збільшити привабливість установи, виставку присвячену українсько-російській війні планують організувати зовні, під спеціальним навісом, а територію обгородити.

У Ківерцівському музеї також зберігається дві картини Наталії Ришкевич. На одній із них зображені маки, друга ж – присвячена Дню Незалежності України. Одна з них написана пензлями, інша – балончиками.

Картини Наталії Ришкевич та прапори1.
Картини Наталії Ришкевич та прапори1.

«Над картиною з трафаретом, там де пшениця, я працювала близько тижня. Буває,  картина може народитися за кілька годин, а інколи – понад тиждень. Іноді чотири дні, а буває й до місяця часу. Маю один проєкт, який триває вже кілька років. На картині з пшеницею намагалася передати навіть те, що попалили наші поля. Тут передавала і силу, і біль, і Незалежність. Все, що ми маємо зараз відстояти. Ті, хто бачив картину, хотіли придбати, але я її подарувала на благодійність. У нас з Оксаною Петрівною уклалася досить непогана співпраця. Загалом, картини малюються по-різному і кожна несе за собою якусь історію Ці дві, які знаходяться в музеї, народжувалися минулого року», – розповідає Наталія Ришкевич.

Підписаний стяг.
Підписаний стяг.

 

 

 

13/07/2024 П'ятниця
12.07.2024