Олика повинна приймати гостей як місто: очільник громади Олександр Прендецький розповів про труднощі та здобутки

Олександр Прендецький очолює Олицьку громаду з 2020 року. Громада – новостворена, вона бере свій початок також від 2020 року. Тому є чимало питань, які необхідно організувати та врегулювати. Як вдається керувати громадою під час війни, на що витрачають кошти, що вдалося зробити у 2023 році та як громада та влада Олики взаємодіє з військовими, дізнавалася кореспондентка Район.Ківерці.

Пріоритетні видатки минулого року

За словами очільника Олицької громади, одними із важливих робіт, які вдалося виконати – перекрити дахи у закладах освіти. У громаді функціонує 10 шкіл та сім садочків, які новостворена Олицька громада отримала у «спадок» від районів у критичному стані.

«Основні такі роботи проводили, щоб відремонтувати дахи, фасади. Минулого року ми перекрили наш опорний заклад – Олицький ліцей – за власні кошти громади – понад 5 мільйонів гривень. З часу будівництва цієї школи, 1969 року, перекриття не міняли. Неможливо було проводити навчання у цій школі. В Личанах у гімназії також перекрили. Зробили капітальний ремонт, адже було 70 точок протікання даху. Була заміна вікон по закладах», – розповідає Олександр Прендецький.

Також посадовець зазначив, що у всіх десяти закладах освіти у громаді вдалося обладнати, а десь й збудувати, укриття.

«До початку навчального року, минулого року, наші заклади освіти фактично не працювали очно у зв'язку з тим, що не було укриттів. За минуле літо ми у всіх десяти закладах як обладнали, так й побудували нове укриття. Наприклад, в Олиці ми побудували укриття на 300 квадратних метрів між садочком і школою. У садочку наповнення – 115 дітей, а наповненість школи – 400 дітей. Це було нове будівництво, яке ми проводили за місцевий бюджет. Тому сказати, що це бюджет розвитку, не можу. Бюджет розвитку – це коли у нас все зроблено і ми ще чогось хочемо. Ми ж живемо в той час, коли закриваємо потреби негайні. Левову частку ми віддали на Збройні сили України. Офіційно з бюджету громади виділили щонайменше 5 мільйонів. Разова закупівля була на 3 400 000 гривень. Ми купували квадроцикли, купували коптери. І це не рахуючи те, що кожного місяця працівники ради жертвують свій одноденний заробіток. Це виходить близько 18 000  кожного місяця. Сам був на Сході за минулий рік, напевно, разів 16 чи 17 як на донецькій, так і на запорізькій, херсонській стороні», – каже посадовець.

Він додає, що окрім коштів, які виділяють із бюджету, в Олицькій громаді активно волонтерять та проводять благодійні концерти на підтримку Збройних сил України. Спілкуються із військовими та командирами, аби знати, що й куди потрібно доставити.

«Звісно, всі потреби військових ми не можемо закрити, тому що у нас немає фінансової змоги. Ми стараємося там, де дійсно «на сьогодні». Звичайно, це різні випадки – від продуктів до форми й квадрокоптерів. Ми по громаді проводимо благодійні концерти, збираємо кошти. Благодійні концерти організовує наш місцевий депутат Микола Барабаш. Концерти – це його ініціатива, і я її підтримую. Вони більшою мірою спрямовані не на збір коштів, а на наше об'єднання як народу. Бо хай і невелику частку,  але ми теж вносимо у перемогу. Тому зараз ми більшу увагу приділяємо покупці дронів, це сьогодні актуальна тема і є дуже великі потреби. З 1 березня плануємо поїздку у сторону Лиману, а через тиждень поїздку у Херсон», – каже очільник Олицької громади.

 У громаді є група із чотирьох депутатів, які їздять на фронт.

«Є стала команда. Я їду, депутат Микола Барабаш, депутат Василь Кичалюк і Микола Давидюк з нами їздить. Ми вже знаємо, хто і що має робити. Нам комфортно у такій команді їздити», – ділиться Олександр Прендецький.

Виклики молодої громади

Попри те, що громада молода, вже вдалося майже сформувати апарат й відкрити центр надання адміністративних послуг.

«Наприклад, у нас відділ освіти молоді та спорту – це вже окрема юридична особа. Також ми відкрили центр надання адміністративних послуг. Це для нас є великою перемогою. До війни ми не могли й за свій власний кошт цього планувати. Його відкрили частково за кошти громади, частково за субвенцією обласної ради. Можу сказати, що проблематика надходить, і в міру можливості потрібно її вирішувати, адже з кожним днем все міняється. У нас в громаді по апарату має бути близько 60 працівників, а сьогодні працює 24 людини із ЦНАПом разом», – каже Олександр Прендецький.

В громаді активно розвивають співпрацю із закордонними партнерами. Зокрема, діти з громади їздили на навчання за обміном в одне з польських міст.

«Розпочиналося ще з перших наших поїздок за кордон до Республіки Польщі. Ми напрацювали чимало договорів про співпрацю з гмінами, консульствами та фундаціями.  Зокрема, у нас  підписані угоди з містами Небуров, Звіжинець, Замосць. Ми зараз готуємо проєкт по пожежній частині. У нас підписано близько 10 угод про співпрацю.   Був підписаний договір про співпрацю із гміною Сокулка, на базі цієї співпраці подали проєкт до «Еразмус+». Згідно з ним, наші діти з громади поїхали на навчання  за обміном.  Критерії такі: це відмінники,  талановиті діти,  діти із малозабезпечених сімей та діти військовослужбовців. Діти перебували там 17 днів», – резюмує очільник. 

Громада відома чималою кількістю пам'яток історії. Одними із найвідоміших є костел Святої Трійці та Олицький замок, в якому тепер функціонує «Центр історії Олики».

«Восени 2022 року ми організували «Центр історії Олики»,  який відкрили у частині приміщень замку. Там ми висвітлили історію життя сім'ї Радзивілів, історію Олики. Це все було зроблено своїми руками без залучення жодних коштів із бюджету. Звичайно, проблематика є, адже всі ми знаємо, що Олицький замок був включений у проєкт президента «Велике будівництво» ще до війни. І фактично зараз більша частина робіт по замку мала б бути виконана, тому що програма була діюча і фінансування було, та знову ж таки, війна внесла корективи», – каже керівник.

Соціальна робота

У громаді підтримують сім'ї полеглих воїнів, надають допомогу вимушено переміщеним особам, адже люди звертаються, як за моральною, так й матеріальною підтримкою.

«Люди звертаються й за моральною й за матеріальною підтримкою. Допомагаємо  дружинам загиблих військовослужбовців оформити відповідні документи. Тому комунікуємо  з львівською експертизою й районним ТЦК. Надаємо певні матеріальні виплати, але вони незначні й ми не зможемо ними перекрити той факт, що чоловіка або сина немає. Максимально стараємося приділити увагу сім'ям загиблих. У нас в громаді сьогодні – 26 полеглих воїнів. Якщо ж вести мову від початку Майдану, то це 33 людини. І безвісти зниклих вісім людей. Загалом, це все складно. Так скажу: чоловіків немає на місці, нема кому робити роботу. Ми така громада, де люди в більшості займаються підсобним сільським господарством. Скоро жінкам доведеться сідати в трактори й обробляти землю, на жаль», – ділиться Олександр Прендецький.

До 1939 року Олика була містом. Нині – селище. Керівництво громади вважає, що оскільки в Олики є туристичний потенціал, населений пункт має бути у статусі міста.

«Якщо говорити про статус Олики за населенням, у нас живе 3250 людей. Тому Олика лишиться селищем. Та все ж ми порушили питання зараз актуальне, як на місцевому рівні, так й на районному чи обласному, й на рівні народних депутатів, про те, щоб все-таки Олика отримала статус міста. Бо з 1149 до 1939 року вона завжди була містом,  поки до нас не прийшла радянська влада, яка доклала зусиль, аби принизити статус міста й перейменувала на «пгт» – «поселок городского типа». 

Я думаю, це робилося для того, аби ми забули свою історію і культуру, жили  під керівництвом радянської влади й не думали про лишнє. Приклад – у 1953 році в замку поселили лікарню для душевнохворих. В костелі зробили конюшню, а згодом там же – продуктовий склад. 

У нашому законодавстві, на жаль, немає такого пункту про повернення статусу міста. У нас є лише пункт про присвоєння статусу. Якщо ж по-новому присвоювати статус міста, то ми не підходимо по населенню. У нас немає промисловості такої, що потрібна. Надіюся, що наше законодавство стане більш європейським в цьому плані, адже це ще радянський критерій. До прикладу, є європейські міста із населенням в 1000 осіб. В Олики є туристичний потенціал, й вона повинна приймати гостей як місто», – вважає керівник громади.