Велосипеди як стиль життя: як у Ківерцях працює громадська організація «Біла Ворона»

08 Липня 2024, 09:45
Велосипеди, як стиль життя: як у Ківерцях працює громадська організація «Біла Ворона» 3074
Велосипеди, як стиль життя: як у Ківерцях працює громадська організація «Біла Ворона»

Громадську організацію «Біла Ворона», яка діє у Ківерцях, Олег Вілігурський та його дружина Тетяна зареєстрували у 2019 році. До цього, велосипеди та активний спосіб життя були невіддільною частиною сімейного дозвілля. Хоча, головний герой нашої статті декларує, що діяльність «Білої Ворони» не варто пов'язувати лише з сімейством Вілігурських, адже це спільна робота усіх «біловоронівців». Нині учасниками організації є семеро любителів активного способу життя із Луцької та Ківерцівської громад.

Залежно від пори року, активісти беруть участь, як у велосипедних, так й піших подорожах. Про це журналістці Район.Ківерці розповіли в організації.

Умови участі у «Білій Вороні» – мотивація та любов до активностей, адже її учасники не працюють за платню. 

«До створення громадської організації нас стимулювали та надихнули велосипедисти із Києва, із організації «U-Cycle». З представниками цієї організації ми з дружиною познайомилися на заході для велоактивістів, який відбувався у Карпатах. Тоді на подію нас зареєструвала дружина. А до створення ГО ми проводили одноденні велотури до цікавих об'єктів, аби самим побачити й з людьми поспілкуватися», – розказує засновник Олег Вілігурський.

Про маршрути

За словами пана Олега, маршрути, за якими катаються учасники подій, він організовує виходячи із власного досвіду. 

«Я багато їжджу сам і знаю, які маршрути можуть бути цікаві людям. Якщо мені маршрут добре відомий, зручний для проїзду, я раджу його, афішую та продумую логістику. Або буває, що мене зацікавить локація, у якій я раніше не бував. Чи то церква, чи якісь руїни, або ж озерце. Спочатку я їду на розвідку, а тоді запрошую чи не запрошую людей», – розповідає Олег Вілігурський.

Під час поїздки
Під час поїздки

Під час поїздки
Під час поїздки

Традиції «біловоронівців»

Свої велопоїздки учасники організації прив'язують до свят.

«Є періодичні, традиційні події. Наприклад, щороку на День матері ми їдемо на Боратинські кручі. Маршрут максимально демократичний та простий, адже на День матері туди можуть їхати мами й тати з дітьми. Туди вирушаємо від центрального парку Луцька, влаштовуємо невеличкий пікнік й оглядаємо цікаві локації на околицях», – пояснює Олег Вілігурський. 

Другим традиційним є заїзд на День вишиванки.

«Учасникам велозаїзду у цей день ми пропонуємо одягнути вишиванки. Ще однією нашою традицією є те, що активний велосезон ми розпочинаємо із велопоходу на Олику. Це, як правило, буває на початку березня чи наприкінці лютого», – пояснює Олег.

На День сміху велоактивісти двічі організовували поїздки до річки під назвою Дурниця, що на Ковельщині. Також були й вечірні поїздки на ті дні, коли 13 число місяця припадало на п'ятницю. Вони відбувалися переважно по території Ківерців. Та через війну та комендантську годину, нині ці заїзди не практикують.

А для початківців велоактивісти організовували нескладні маршрути – «ясельні покатеньки». Такі поїздки зазвичай розпочиналися з Ківерців.

У «Білій Вороні» пробували започаткувати й концепцію сімейного велотуризму.

«У нас була концепція туризму та сімейного велотуризму. Адже це окреслювало нашу діяльність, так би мовити, за статутом. Це виявилося не надто популярним. Хоча, зазначу, на останній День матері у велозаїзді брав участь тато військовослужбовець зі своєю донькою. Проте, це трапляється не надто часто і задекларувати таке, як віху діяльності ми не змогли», – розповідає Олег Вілігурський. 

На пікніку
На пікніку

Про роботу з дітьми

«Як показує практика, основний кістяк тих, хто постійно бере участь у велозаїздах – наші знайомі чи  знайомі знайомих і дуже невеликий відсоток нових учасників», – розповідає пан Олег.

З ініціативи «U-Cycle» – асоціації велосипедистів Києва, які запустили пілотний проєкт «Велосипедом до школи», навчальні заклади забезпечували велопарковками та велосипедами, шоломами та інструментом. Ківерцівський ліцей №4 також відібрали у межах цього проєкту. 

«А ми з дружиною пройшли курс веломенторів, аби навчати безпеки та культури їзди на велосипеді, у першу чергу, дітей. Й у співпраці з поліцією, ДСНС, «Школою безпеки» й навчальним закладом, провели захід. Ми показували дітям навички роботи з велосипедом й розповідали про безпеку руху»,  – ділиться засновник громадської організації.

Проєкт «Велосипедом до школи»
Проєкт «Велосипедом до школи»

Проєкт «Велосипедом до школи»
Проєкт «Велосипедом до школи»

Загалом у «Білій Вороні» відкриті до участі дітей у велозаїздах, проте це дозволено лише з супроводом дорослих. Крім того, пан Олег зазначає, що слід враховувати маршрут, оскільки не всі з них підходять для юних учасників.

Те саме й про поїздки із ночівлями. Участь юних велосипедистів вітається, але повинна бути відповідна підготовка.

«Вікові обмеження щодо учасників залежать від відстані, на яку їдуть велосипедисти. Якщо згадувати поїздку то до Дня матері, то в нас були учасники і молодшого шкільного віку, які теж їхали на своїх велосипедах. На День матері бували й учасники у велокріслах, в тому числі й наші діти. Обмежень немає, аби впоралися з дорогою», – каже велосипедист.

Проєкт «Велосипедом до школи»
Проєкт «Велосипедом до школи»

Також Олег Вілігурський пригадав, що найстарішому учаснику заїздів було близько сімдесят років.

А ще учасники «Білої Ворони» мають досвід й в роботі з грантами, адже вже втілювали проєкт «Стежками Ківерцівщини».

«Дехто з нерозумінням і навіть з певним осудом сприймає велоактивності у воєнний час. Але ми вважаємо, що зараз це потрібно не менше, ніж завжди. В першу чергу через те, що це є форма психологічної і фізичної реабілітації, форма терапії. Між іншим, неодноразово у подіях «Білої Ворони» брали участь у військовослужбовці під час відпусток»,  ̶  поділився пан Олег.

Оглядають локацію
Оглядають локацію

В дорозі
В дорозі

Фото зі сторінки велоорганізації.



Коментар
13/07/2024 П'ятниця
12.07.2024