Як печуть паски на Ківерцівщині: рецепти, обряди і спогади з дитинства
-
-
>
-
>
-
>
2528
В українській традиції паска займає особливе місце серед великодніх страв. Її печуть зі щирою молитвою та вірою в добро. Сам процес приготування наповнений духовним змістом, адже вважається, що лише з чистими думками та відкритим серцем можна зробити справжню паску.
Як та за якими рецептами на Ківерцівщині випікають паски перед Великоднем 2025 року дізнавалася кореспондентка Район. Ківерці у господинь із Залісочого та Човниці.
Лідія Юскевич – керівниця аматорського драматичного колективу Будинку культури села Човниця. Жінка пече короваї та паски на замовлення.
Лідія Олександрівна поділилася своїм традиційним рецептом паски.
«Паску я завжди печу у четвер. У цей день треба вставати з добрими думками, просити у Бога благословення, бо це справа нелегка. Починаю з розчини: на літру молока беру 150 грамів дріжджів, дріжджі використовую тільки «Духмяна хата», пів склянки цукру і трохи муки. Розмішую і залишаю, аби приступити готувати все інше», – розповідає пані Ліда.
Перед тим, як братися до тіста, господиня миє та просушує на рушничку близько 300 грамів родзинок, щоб вони також були напоготові.
У великій посудині, в якій потім господиня замішуватиме тісто, вона з’єднує 12 жовтків і 5 цілих яєць із літром цукру та збиває до піни. За рецептом пані Лідії цукру має бути стільки ж, скільки й молока, аби паска була солодкою, і тільки потім додає ванілін.
Окремо господиня гріє молоко з маслом. Масла може бути 300 грамів, якщо воно домашнє та 400 – 500 – якщо куплене. Усю цю масу потрібно довести до кипіння, вилити в яєчну суміш, ретельно розмішати та охолодити до температури, щоб можна було торкнутися руками. Потім жінка додає до суміші підготовлені дріжджі, борошно, а також склянку олії.
Поступово у тісто треба додавати муку, аби загустити й лише тоді – родзинки.
«Я роблю коровай чи паску із густішого тіста, щоб воно не було таке як на пироги чи булочки. Мішу тісто доти, поки воно не почне відлипати від рук і стінок миски. Обов’язково прошу у Бога благословення, кладу на тісто свячену вербу і гарно його вкриваю рушником, ставлю на подушку, аби добре сходило», – ділиться господиня.
З одного замісу пані Ліда випікає понад п'ять пасок. Каже, головне – це молитва, добрі думки та щирість у приготуванні.
«Раніше, як пекли в печі, то і піч хрестили, і гілочку верби клали, аби добре горіла. Все з Богом треба робити», – з теплотою згадує жіка.
Дещо схожий рецепт у Тетяни Цибульської із села Залісоче. Жінка розказала не лише про лише про рецепт паски, а й поділилася теплими спогадами про великодні обряди.
«Треба помити гарно руки, теплою водичкою, чистим рушничком витерти. Тоді треба перехреститися, сказати «Отче наш». Далі на подушку, ставлю миску...» – так починається приготування паски у домі пані Тетяни.
Тетяна Сергіївна також випікає паски на одній літрі молока.
«Спочатку треба закип'ятити літру молока. До нього – пів літра цукру. Воно закипить – і треба, щоб охололо. Ставлю на подушку, охолоджую. Тоді додаю 200 грамів дріжджів і вісім ложок муки. Трохи вимішую і ставлю на опару, хвилин на 40. Було третина миски, а стане – повна», – розповідає пані Тетяна.
Після того, як опара зійде, починається основне.
«Кидаю туди 10 жовтків, а ще 10 яєць збиваю з півлітрою цукру і теж додаю в опару. Тоді додаю столову ложку смальцю, трохи олії, трохи коньяку, ложку меду, ванілін, цукати, родзинки. А масло – 250 грамів – додаю вкінці і замішую паску, накриваю все вишитим рушничком. Воно сходить – десь півтори чи дві години. Потім формочки виробляю. Паска менша – 45 хвилин печеться, більша – годину і двадцять хвилин», – розповідає Тетяна Сергіївна.
За тим самим рецептом паску випікає й донька пані Тетяни.
«Моя мама пекла, трохи інакше, але теж смачно. Їй зараз 90 років, вона ще жива, живе сама. А я – теж сама, ми родом із села Чемерин. Там ми й пекли: і я, і мама, і діти приїжджали. Були всі разом у баби. Тоді пекли на три літри молока. 400 грамів дріжджів, склянка сметани, пів склянки олії, 400 грамів масла, 20 жовтків, 7 цілих яєць і вісім склянок цукру. За таким рецептом пекла моя мама», — пригадує господиня.
Пані Тетяна пече паски не тільки для себе.
«То не на всю сім'ю. Треба в церкву дати, і для хворих, і на проводи. Паска – не тільки для стола, а й для душі», – каже жінка.
Раніше Великодню випічку пекли в печі та мали свої звичаї.
«Вербу брали, ту, що з минулої Вербної неділі, і не викидали, а кидали в піч, коли паску пекли. Вона там горіла. А тепер — просто перехрещу вербою, освяченою з церкви. Щоб добре пасочки випеклись», – додала господиня.
Окрім великих пасок, у родині пекли й маленькі – мазурки, їх робили й діти.
«Маленькі булочки – мазурки називали. Діти робили собі. Кожен – свою пасочку. На блясі – як хотіли, так і формували. І кожен тішився», – пригадує жінка.
Свої пасочки Тетяна Сергіївна нині прикрашає найрізноманітнішою оздобою.
«Зараз – усе в магазині є. І «Христос Воскрес», і квіточки, і голуби. Все-все, тільки виробляй. Я на кожну пасочку кладу щось красиве», – підсумувала жінка.
